Більшість жителів України (73%) підтримують оновлення центральної влади на тому чи іншому рівні після перемоги у війні.
Про це свідчать результатиопитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Найбільший запит на оновлення стосується Верховної Ради – 69% респондентів хотіли б змінити парламент після перемоги.
Уряд хотіли б змінити 47% респондентів.
Найменше респондентів хотіли б змінити після перемоги президента - 23%.
Заступник директора КМІС Антон Грушецький зазначив, що Україна є яскравим прикладом "ефекту згуртування навколо прапора". Хоча підтримка дій центральної влади поступово знижувалася перед початком 2022 року, проте після широкомасштабного вторгнення населення "розставило пріоритети" і зараз демонструє загалом високу підтримку дій влади для досягнення перемоги.
"Водночас це не знімає бажання українців до оновлення влади, до приходу більш чесних та компетентних управлінців на різних рівнях. Крім президента Володимира Зеленського, запит на оновлення парламенту та уряду відчутний. Українці згуртувалися для відсічі ворогові, але це не означає "заплющити очі" на зловживання чи некомпетентність політиків чи чиновників", - зазначив Грушецький.
Він підкреслив, що в цьому опитуванні не ставили питання, проте ще більший запит, очевидно, стосується оновлення суддівської та прокурорської систем, показники довіри яких найнижчі.
"Будемо сподіватися, що представники різних гілок влади дійсно зрозуміють настрої українців і після перемоги Україна зможе піти шляхом очищення та розвитку оновлених ефективних інститутів", - додав Грушецький.
Опитування проводилось у рамках всеукраїнського опитування громадської думки "Омнібус" з 26 травня по 5 червня 2023 року. Методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та наступним статистичним зважуванням) опитано 1029 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).
Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старшим) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року).
У вибірку не включалися мешканці територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами , які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з ймовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0 % для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.
В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо у травні 2022 року серед усіх опитаних респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, оскільки генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через відключення окупантами телефонного зв'язку у вибірку не потрапило жодного респондента, які на даний момент проживали в окупованих населених пунктах (разом із цим з усього 1029 респондентів 38 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований).
Зазначається, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить схожими. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів суттєво не впливає на якість результатів.
