Ангола, яка входить до двадцятки найбільших країн з видобутку нафти, має намір вийти зі складу ОПЕК.
Про це з посиланням на місцеве агентство ANGOPповідомляє Reuters.
Зазначається, що рішення Анголи пов'язане з ініціативою ОПЕК+, в рамках якої було знижено цільовий показник видобутку нафти в Анголі до 1,11 млн барелів на добу.
Офіс міністра нафти Анголи у відповідь заявив, що направив ноту протесту ОПЕК у зв'язку з цим рішенням.
Реклама:Країна оголосила, що незадоволена своєю квотою на 2024 рік і не планує її дотримуватися.
Нагадуємо:
Ініціатором рішення скоротити видобуток нафти виступила Росія, яку підтримала Саудівська Аравія - найвпливовіший член ОПЕК. Про це писали Financial Times та Bloomberg.
Реклама:Хоча Сполучені Штати навпаки переконували Ер-Ріяд та інші країни організації збільшити видобуток нафти, щоб позбавити Росію свого основного джерела доходів.
Більше всього від угоди виграла саме Росія.
Як відомо, організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) була створена в 1960 році нафтовидобувними країнами. Ціль - контроль над світовими цінами на нафту.До складу ОПЕК входять Алжир, Ангола, Еквадор, Габон, Іран, Ірак, Кувейт, Лівія, Нігерія, Катар, Саудівська Аравія, ОАЕ, Венесуела, Еквадор.
Однак у 2016 році на тлі різкого падіння цін на нафту до ініціатив ОПЕК для контролю цін на нафту вирішили приєднатися ще 10 країн - Росія, Казахстан, Мексика, Азербайджан, Бахрейн, Бруней, Малайзія, Оман, Південний Судан та Судан. Так сформувався новий формат – ОПЕК+
Ці країни контролюють близько 2/3 розвіданих запасів нафти (найбільше - на території саме п'яти держав-засновниць ОПЕК). Крім того, на організацію припадає близько 30% всього її видобутку.
5 жовтня 2022 року країни ОПЕК+ вирішили скоротити видобуток нафти на 2 млн барелів - рекордний показник з 2020 року. В ОПЕК тоді заявили, що рішення ухвалене "у світлі невизначеності, пов'язаної з перспективами світової економіки та ринку нафти".
