Китай у період з 2008 по 2021 рік витратив 240 мільярдів доларів на допомогу 22 країнам, що розвиваються, в рамках ініціативи зі створення логістичної інфраструктури "Один пояс, один шлях".
Про це йдеться у доповіді дослідників Світового банку, Гарвардської школи Кеннеді, AidData та Кільського Інституту світової економіки, пише Reuters.
Майже 80% кредитів було надано у період з 2016 по 2021 рік, в основному країнам із середнім рівнем доходу, включаючи Аргентину, Монголію та Пакистан, йдеться у доповіді.
Китай позичив сотні мільярдів доларів на розвиток інфраструктури в країнах, що розвиваються, але з 2016 року кредитування пішло на спад, оскільки багато проектів не принесли очікуваних фінансових дивідендів.
"Пекін, нарешті, намагається врятувати власні банки. Саме тому він зайнявся ризикованим бізнесом міжнародного кредитування", - сказала Кармен Райнхарт, колишній головний економіст Світового банку та один із авторів дослідження.
Згідно з дослідженням, китайські кредити країнам, які перебувають у борговій скруті, зросли з менш ніж 5% його портфеля закордонних кредитів у 2010 році до 60% у 2022 році.
Найбільше кредитів отримала Аргентина - 111,8 млрд доларів, за нею йдуть Пакистан - 48,5 млрд доларів, і Єгипет - 15,6 млрд доларів. Дев'ять країн отримали менше ніж 1 мільярд доларів.
На своп-лінії Народного банку Китаю (НБК) припало 170 мільярдів доларів США фінансування, зокрема в Суринамі, Шрі-Ланці та Єгипті. Проміжні кредити або підтримка платіжного балансу китайськими державними банками та компаніями становили 70 млрд доларів. Пролонговані кредити обох видів становили 140 мільярдів доларів.
У дослідженні критикуються деякі центральні банки, які потенційно можуть використовувати своп-лінії НБК для штучного роздування своїх валютних резервів.
За словами Бреда Паркса, одного з авторів звіту та директора AidData, дослідницької лабораторії при Коледжі Вільяма та Мері в США, китайське рятівне кредитування є "непрозорим і нескоординованим".
Уряд Китаю відповів на критику, заявивши, що його закордонні інвестиції здійснюються за "принципом відкритості та прозорості".
"Китай діє відповідно до ринкових законів та міжнародних правил, поважає волю відповідних країн, ніколи не змушував жодної сторони позичати гроші, ніколи не змушував жодну країну платити, не додаватиме жодних політичних умов до кредитних угод і не переслідує жодних політичних інтересів", - заявив представник Міністерства закордонних справ Мао Нін на прес-конференції у вівторок.
Китай веде переговори про реструктуризацію боргів із такими країнами, як Замбія, Гана та Шрі-Ланка, і його критикують за затягування цих процесів. У відповідь він закликав Світовий банк та Міжнародний валютний фонд також запропонувати полегшення боргового тягаря.
Економічна правда
