Інформація про те, що з 5 червня банки щопонеділка передаватимуть до Нацбанку інформацію за тиждень про карткові операції в Інтернеті всіх своїх клієнтів, не відповідає дійсності.
Про цеговориться у повідомленні НБУ, яке розміщено в офіційному Телеграм-каналі регулятора.
Зазначається, що лист НБУ (№ 25-0005/38228), який викликав резонанс у ЗМІ, взагалі не стосується фізичних осіб. Тим більше, дані, які Нацбанк отримуватиме від банків, не стосуються збору інформації та персональних даних фізичних осіб.
"Інформація про те, що Національний банк збиратиме дані про всі платежі фізичних осіб, не відповідає дійсності", - наголошується в повідомленні.
>Як зазначають у Нацбанку, у листі йдеться виключно про суб'єктів господарської діяльності, постачальників платіжних послуг - юридичних осіб, які користуються послугами банків з електронної комерції.
Це ж у коментарі ЕП підтвердив прес-секретар "Приватбанку" Олег Серга.
"Запит стосується виключно обсягів операцій з переказу коштів, здійснених на підставі договорів, укладених між банком та клієнтами, наприклад, такими як "Портмоне" (електронна платіжна система, - ред.). Інші р2р не вимагають звіту", - зазначив він.
ВІДЕО ДНЯДо того ж, як зазначають у Нацбанку, дана процедура була введена ще з грудня 2022 року з метою посилення нагляду. Лист, який Національний банк направив банкам, це був виключно нагадування про необхідність звернути увагу на своєчасне та коректне надання інформації.
"Національний банк використовує вказану інформацію виключно з наглядовою метою з метою посилення контролю за дотриманням банками вимог законодавства України", - йдеться в повідомленні.
>Попутно в Нацбанку розповіли, що на основі інформації, що надходить із банків уже півроку, вдалося виявити низку проблем при використанні послуг банків, у тому числі - електронної комерції. Зокрема, це стосується обслуговування тіньового ринку та діяльності нелегального грального бізнесу.
Зараз Національний банк продовжує проведення перевірок низки банків та небанківських фінансових установ, діяльність яких може містити ознаки порушення законодавства України у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування поширення зброї масового знищення, а також - у сфері платіжного законодавства.
Зазначені дії, за оцінками Міністерства фінансів України, сприяли значному збільшенню податкових надходжень до бюджету. Так, за перші п'ять місяців 2023 року було перераховано до бюджету за організацію азартних ігор 2 млрд 378 млн грн, у той же час за весь 2022 рік – лише 731 млн грн (з яких 220 млн грн надійшли у грудні – тобто з моменту початку посиленого нагляду з боку НБУ), а за 2021 рік – лише 205 млн грн.
Нагадуємо:
Відносно фізичних осіб в Україні діє норма фінансового моніторингу всіх великих операцій (від 400 тис грн). Такі операції автоматично потрапляють до Держфінмоніторингу.
В той же час, 4 червня низка ЗМІ поширила окремі частини вищезгаданого листа Національного банку, без додатків, які до нього додавались.
При цьому стверджувалося, що банки надсилатимуть до Нацбанку інформацію про карткові операції в Інтернеті всіх своїх клієнтів, включаючи фізичні особи, із зазначенням імені клієнта або назви суб'єкта господарювання, який здійснював відповідні платежі.
Читайте також: Довести законність грошей при поповненні картки на 5000 – це не міф. Що змінює новий закон про фінмоніторинг
