З початку великої війни Служба безпеки України не ініціювала санкції проти більшості топ-проросійських політиків України: з щонайменше 32 таких політиків під українські санкції потрапили лише у 7, конфіскували майно лише в одного з них – Віктора Януковича.
Про це йдеться у розслідуванні StateWatch для
Хто потрапив під санкції та за якими критеріями?
Зазначається, що з початку великого вторгнення РНБО ввів санкції проти понад 5,5 тисяч організацій і 6 тисяч осіб. За даними Мін'юсту, 250 з них мають активи в Україні. Але на сьогоднішній день держава заарештувала активи лише у 26 осіб, які потрапили під санкції. Реклама:Проаналізувавши санкційні списки StateWatch виявила, що українська влада не бажає вносити до нових санкційних списків відомих і впливових проросійських політиків: щонайменше 25 топ-проросійських політиків в Україні, роками тих, хто підтримував режим Путіна, досі не потрапили до санкційних списків. Відповідно, ці особи зберегли контроль над своїми активами, які вже могли бути конфісковані на користь України та задіяні для відновлення.
"Основна причина полягає в тому, що СБУ є фаворитом з ініціювання санкцій у міжурядовій робочій групі за санкціями. Ця група, створена в серпні 2022 року, об'єднує кілька державних органів , таких як Мінекономіки та СБУ. Він регулярно збирається, щоб дати дозвіл на санкції та передавати їх на затвердження РНБО", – йдеться у матеріалі.
За словами джерел StateWatch, СБУ пояснює свою повільність тим, що збір інформації про впливових проросійських політиків займає більше часу, ніж про колаборантів нижчого рівня.< /p> Реклама:
Більше того, понад 600 громадян України, до яких застосовано санкції, не тільки не є політичними фігурами високого рівня, а й маловідомі.
В той же час Служба безпеки не ініціювала санкції проти більшості топ-проросійських політиків України: із щонайменше 32 таких політиків українські санкції потрапили лише у сім. Лише в одного з них – Віктора Януковича – конфіскували майно.
За прикладом США, Великобританії, ЄС та інших РНБО України вводить санкції проти російського військово-політичного керівництва, бізнес-кіл, компаній та організацій, але не найвидатніших українських проросійських політиків.
Деякі з них уже вісім років перебувають у списках санкцій іноземних держав, але досі не потрапили під санкції в Україні, - констатують аналітики.
Починаючи з 24 лютого 2022 року, Україна ввела санкції лише проти 7 із 32 провідних проросійських політиків. Серед них – екс-глава Адміністрації президента Януковича Андрій Клюєв та екс-заступник секретаря РНБО Володимир Сівкович, проти яких США ввели санкції ще у 2015 та 2022 роках відповідно.
Ще один скандально відомий колишній чиновник, який потрапив під санкції США, але не України - екс-заступник Клюєва Андрій Портнов. За словами секретаря РНБО Олексія Данилова, Портнов ще не під санкціями України, оскільки СБУ їх не ініціювала.
За словами анонімного джерела в уряді, на засіданнях міжурядової робочої групи щодо санкцій представники СБУ пояснюють свою відданість ініціюванню санкцій тим, що вони повинні дотримуватися закону. Згідно з ним, санкції можуть бути застосовані лише щодо осіб, які не мають громадянства України, або осіб, причетних до тероризму.
Якщо перше довести порівняно легко, то, коли доводиться доводити причетність людини до тероризму, все залежить від СБУ: в одних випадках відомство може оперативно надати урядовій робочій групі докази, а в інших – шукати їх роками.
За словами урядового джерела StateWatch, багато відомих проросійських діячів в Україні давно потрапили б під санкції, якби СБУ поділилася інформацією про хід власного розслідування тероризму щодо цих осіб під час засідань міжурядової робочої групи щодо санкцій, але цього не відбувається.
СБУ активно перевіряє численних колабораціоністів, які пішли працювати на владу окупантів.
З початку повномасштабного вторгнення Росії РНБО ввела санкції проти 648 громадян України. Найпоширеніша причина запровадження санкцій — не тероризм, а активна політична співпраця з ворогом.
Які санкції затримують?
У травні 2022 року парламент вніс зміни до закону про санкції, додавши можливість блокувати та заарештовувати активи підсанкційних осіб та їх оточення. За ним усі санкції, запроваджені до травня 2022 року, мають бути відновлені.
Екс-міністр внутрішніх справ часів Януковича Віталій Захарченко, що знаходився серед організаторів розгону міліцією протестувальників під час Євромайдану, був у списках санкцій ще у 2021 році, але санкції не передбачали арешту активів. Тому для конфіскації майна Захарченку на користь держави довелося б повторно внести до списків санкцій.
Через рік РНБО так і не внесла Захарченка до нових санкційних списків. У лютому у "Слузі народу" заявили, що Зеленський позбавив Захарченка, серед інших чиновників часів Януковича, громадянства України через наявність у них російських паспортів.
"Наступним кроком буде накладення на них санкцій, арешт та конфіскація всього майна, корпоративних прав та інших активів на користь держави", - сказав голова фракції СН у Раді Давид Арахамія .
"Але протягом наступних шести місяців жодних дій не було. Захарченко підпадає під санкції відразу за двома критеріями – наявність російського громадянства і нібито причетність до тероризму", – йдеться в розслідування.
Крім Захарченка з багатьох проросійських колишніх топ-чиновників, які не потрапили в списки санкцій після зміни процедури в 2022 році, екс-прем'єр-міністр часів Януковича < strong>Микола Азаров,ексміністр освіти Дмитро Табачник, олігархи Дмитро Фірташ та Павло Фукс.
"На цьому етапі особливо помітна вибірковість СБУ щодо того, до кого буде застосовано санкції. Немає жодних доказів навмисного утримання чиновниками санкцій проти горезвісних проросійських політиків в Україні, які мають значні активи в Україні, які могли бути конфісковані для відновлення країни. Водночас, інформація зі списків санкцій свідчить про те, що СБУ витрачає значні ресурси на санкцію невідомих дрібних чиновників на окупованих територіях, які не мають значних активів", – пише автор розслідування. .
Зволікання з санкціями проти відомих проросійських політиків джерело в ОП пояснює двома основними причинами:
- інтереси кримінального провадження щодо них іноді переважають над інтересами конфіскації;
- закон не має зворотної дії, тому для повторного включення до списків санкцій повинні бути докази протиправних дій особи, вчинених після повномасштабного вторгнення РФ.
Міжурядова робоча група із санкцій ще у вересні 2022 року затвердила пакет документів для накладання санкцій на Захарченка. Потім робоча група із санкцій направила документи Захарченку до РНБО, де вони лежать уже рік. Українські активи Захарченка залишаються неконфіскованими.
Для вирішення цієї проблеми Мінекономіки розробило Концепцію державної санкційної політики, яка обмежує дискреційні повноваження СБУ щодо вибору об'єктів санкцій.
У Мінекономіки стверджують, що направили Концепцію на погодження в РНБО, але через рік поки що нічого не відомо ні про її зміст, ні про те, коли вона може бути затверджена.
