Експортний потенціал: ключові галузі для України

Україна, з благословенною природою та величезним економічним потенціалом, має всі передумови для розвитку потужної економіки. Спираючись на традиції талановитих землеробів та майстрів минулих поколінь, сучасна держава прагне успадкувати та примножити економічні здобутки минулих століть.

Українці, обдаровані великим виробничим, інтелектуальним та духовним потенціалом, готові не лише задовольняти внутрішні потреби, але й стати лідерами на світовій арені. Наші товари та послуги, базовані на найкращих традиціях та високих стандартах, мають потенціал стати популярними на світових ринках. Україна має велике майбутнє, підтверджуючи свою роль в глобальній економіці.

Транзитний потенціал українських залізниць та портів після відновлення інфраструктури

Україна має потужну мережу залізниць загальною довжиною понад 23 тис. км, що з'єднує всі області країни та виходить на кордони з ЄС. Залізниці забезпечують значну частку внутрішніх і транзитних вантажних та пасажирських перевезень. До початку повномасштабної війни частка залізничного транспорту у вантажообігу України становила близько 57%.

Морські торговельні порти України також мають потужний транспортний потенціал. 13 морських портів України мають 72 причали для обробки суден. Лише в Одеському морському порту 169 причалів загальною довжиною понад 14 км. До початку бойових дій порти України забезпечували перевантаження понад 100 млн тонн вантажів, у тому числі експорт зерна, руди, металопрокату.

Українська залізнична та портова інфраструктура забезпечувала значну частку транзитних перевезень між Європою та Азією. Зокрема морські порти України задовольняли понад 50% потреб експорту зернових з країн Чорноморського басейну.

Однак у ході бойових дій частина об'єктів залізничного та портового господарства України була пошкоджена або зруйнована російськими обстрілами та ракетними ударами. За оцінками експертів, збитки станом на жовтень 2022 року сягали 13,5 млрд доларів.

Після завершення активної фази бойових дій та деокупації захоплених Росією територій, Україна має можливість відновити свій транзитний потенціал. Для цього необхідні масштабні інвестиції у відбудову пошкодженої інфраструктури залізниць і морських портів.

Крім цього потрібна модернізація портової та залізничної інфраструктури — закупівля сучасних контейнерних перевантажувачів, кранів, зерновозів, локомотивів європейського зразка, будівництво нових терміналів і логістичних центрів.

Реалізація цих проєктів дозволить наростити транзитний потенціал української транспортної системи у 2-3 рази порівняно з довоєнним рівнем. Згідно з прогнозами авторитетної дослідницької компанії Drewry, обсяг контейнерних перевезень через українські порти може сягати 8-10 млн TEU (еквівалент 20-футового контейнера) на рік.

А вантажообіг українських залізниць разом з портовими перевантаженнями здатен перевищити 200 млн тонн на рік. Це дозволить Україні повернути позицію найбільшої за обсягами країни-транзитера між Європою та Азією. Надходження до бюджету від транзитних перевезень можуть сягати 5 млрд доларів на рік.

Отже, попри масштабні руйнування, завдані російською агресією, Україна володіє всіма необхідними передумовами для відновлення колишніх та реалізації нових транзитних можливостей. Розвиток транспортної інфраструктури дозволить залучити значні іноземні інвестиції та технології в економіку України, створити сотні тисяч робочих місць, забезпечити мільярдні надходження до бюджету.

Експорт української електроенергії

З урахуванням повномасштабної війни, яка завдала значних руйнувань енергетичній системі України, перспективи експорту електроенергії на найближчу перспективу обмежені.

До повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна активно нарощувала експортні постачання електроенергії. Зокрема у 2021 році обсяг експорту електроенергії склав майже 6 млрд кВт-год на 1,1 млрд доларів США.

Основу експорту становили постачання до Молдови (63% усього експорту у 2021 році), та країн ЄС — Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії (разом 23%).

Проте внаслідок бойових дій частина генерувальних потужностей та магістральних мереж України була пошкоджена. Зокрема зі строю вийшли Запорізька АЕС та значна частина ТЕС, які працювали на вугіллі з Донбасу.

Тому на період війни та відбудови експорт електроенергії буде обмеженим. Пріоритетом є забезпечення внутрішніх потреб України коштом генерації АЕС та гідроелектростанцій.

Після завершення активної фази конфлікту і відбудови пошкодженої енергетичної інфраструктури Україна знову зможе реалізовувати плани з нарощування експортних потужностей та постачати "зелену" електроенергію країнам Європи.

Після синхронізації об'єднаної енергосистеми України з європейською мережею ENTSO-E, експортний потенціал галузі значно зросте. Зокрема передбачаються постачання електроенергії до Німеччини, Франції, Нідерландів по системі транскордонних ліній електропередач напругою 400-750 кВ.

Реалізація експортного потенціалу дозволить наростити виторг енергокомпаній до 5-7 млрд євро на рік, а загальний обсяг експорту електроенергії може сягати 20 млрд кВт-год щорічно.

Відновлення та модернізація ВПК для експорту зброї

Військово-промисловий комплекс (ВПК) України представлений понад 100 підприємствами, науковими установами та конструкторськими бюро. До повномасштабного вторгнення Росії ВПК спеціалізувався на виробництві бронетанкової техніки, ракетних комплексів, систем ППО, боєприпасів тощо.

Частина підприємств ВПК розташовувалась на Сході України, тому після початку бойових дій була евакуйована або знищена російськими військами. Попри це, у 2022 році вдалось наростити експорт продукції оборонної промисловості до 694 млн доларів. Зокрема були укладені контракти на постачання військової техніки до США, країн ЄС, а також Австралії та країн Азії.

Після завершення активної фази бойових дій та звільнення окупованих територій, перед українським ВПК постане завдання швидкого відновлення виробничих потужностей і нарощування експорту продукції. За прогнозами Мінекономіки, у 2024 році експорт може сягнути 1,5 млрд доларів.

Для реалізації цих планів необхідно здійснити:

• Реконструкцію пошкоджених оборонних підприємств ДП "Антонов", Завод ім. Малишева, Київський бронетанковий завод та інших на загальну суму 500-800 млн доларів;
• Заміщення втрачених виробничих потужностей на Сході шляхом будівництва нових заводів у Західному та Центральному регіонах;
• Технічне переоснащення та модернізацію ВПК. Необхідно освоїти випуск сучасних зразків озброєння за стандартами НАТО з використанням технологій штучного інтелекту, для чого потрібно залучити близько 1 млрд доларів іноземних інвестицій;
• Налагодження спільного виробництва високотехнологічної продукції в партнерстві з компаніями країн НАТО. Це дозволить отримати доступ до новітніх технологій та розширити експортні можливості.

За умови реалізації цих заходів до 2026 року Україна може наростити експорт продукції ВПК до 3 млрд доларів на рік. Ключовими ринками збуту стануть країни Північної Америки та Європи, які візьмуть на озброєння перевірені у боях зразки українських ОВТ. Також перспективними є ринки Азії, Африки та Близького Сходу з обсягом імпорту озброєнь понад 100 млрд доларів на рік.

Експорт ПЗ, ІТ-послуг, аутсорсинг ІТ-фахівців

ІТ-індустрія є однією з провідних галузей сучасної економіки України з річними темпами зростання понад 20%. У 2022 році, попри війну, обсяг експорту комп’ютерних та ІТ-послуг становив 6,8 млрд доларів.

Понад 100 тисяч ІТ-фахівців України залучені у розробці програмного забезпечення, мобільних додатків, комп’ютерних ігор, проєктуванні ІТ-інфраструктури та кібербезпеці для провідних технологічних компаній США та країн ЄС.

Для подальшого нарощування ІТ-експорту необхідно:

• Розвивати ІТ-освіту задля забезпечення галузі кваліфікованими кадрами. Це потребує інвестицій в навчальні заклади, стажування студентів за кордоном тощо;
• Створювати ІТ-кластери та хаби, що поєднують освіту, науку та бізнес в одному місці. Найбільш успішним є досвід Львова;
• Залучати прямі іноземні інвестиції від провідних технологічних компаній для створення в Україні хабів з розробки ПЗ та досліджень у сфері штучного інтелекту, Інтернету речей тощо;
• Стимулювати розвиток вітчизняних ІТ-компаній, здатних створювати власні цифрові продукти з експортним потенціалом. Для цього необхідне венчурне фінансування, податкові пільги, підтримка з боку держави.

Це дозволить ІТ стати провідною галуззю економіки України, що забезпечуватиме приплив валютних надходжень і робочі місця з високою заробітною платою. Крім того, ІТ-аутсорсинг сприятиме залученню інновацій та інвестицій в інші галузі національної економіки.

Легка промисловість (текстиль, одяг)

Легка промисловість України має потужні виробничі потужності у сфері текстилю та швейного виробництва. До початку війни в галузі працювало понад 500 підприємств, на яких виробляють одяг, взуття, білизну. Щорічний експорт продукції складав $2 млрд.

Внаслідок війни частина підприємств легкої промисловості на Сході країни була зруйнована. Решта компаній були змушені евакуювати виробничі потужності у безпечніший Західний регіон. Попри це, найбільші українські fashion-виробники вже відновлюють випуск колекцій одягу як на експорт, так і для ЗСУ та волонтерів.

Щоб підтримати галузь після війни, необхідні такі заходи:

• Відбудувати пошкоджену інфраструктуру та логістику. Загальна потреба в інвестиціях становить €300-500 млн;
• Стимулювати будівництво нових фабрик зі швейного виробництва у західних областях (Рівненська, Волинська, Закарпатська) із залученням іноземного капіталу;
• Модернізувати технологічне оснащення легкої промисловості — запровадити цифровізацію виробничих процесів, 3D-проектування, автоматизацію для підвищення продуктивності;
• Створити національний бренд українського одягу та взуття, який буде успішно конкурувати на світовому ринку. Для цього залучити професійних дизайнерів та маркетологів.

Експорт зернових, соняшнику, соєвих бобів

Аграрний сектор традиційно є однією з основних галузей економіки України, формуючи понад 10% ВВП країни. За даними Держстату у 2022 році експорт зернових з України склав 18,1 млн тонн на загальну суму 10,3 млрд доларів США.

Основу експорту складають пшениця (46% від загального об’єму) та кукурудза (42%). Також активно експортуються ячмінь, жито та інші культури.

Ключовими ринками збуту для українського зерна є країни Азії (40% експорту) - Індія, Туреччина, Індонезія, Бангладеш, Європи (35%) - Іспанія, Італія, Нідерланди, Африки (15%) - Єгипет, Туніс, Марокко.

Попри тимчасову окупацію південних територій, у 2022 році вдалось зібрати гарний урожай зернових — понад 50 млн тонн. Це дасть змогу після завершення війни відновити повноцінний експорт агропродукції.

Для реалізації потенціалу галузі необхідно:

• Відновити пошкоджену логістичну інфраструктуру — портові елеватори, залізничні гілки, дороги;
• Побудувати сучасні зернові термінали та оптимізувати логістичні маршрути постачання зерна на експорт;
• Купити зернозбиральні комбайни, автомобілі для транспортування зерна, обладнання для сушіння та зберігання (інвестиції €3-5 млрд);
• Розширити посівні площі кукурудзи, сої та ріпаку для перероблення на біопаливо (етанол, біодизель);
• Провести іригацію в південних регіонах з метою отримання стабільних врожаїв.

За умови реалізації цих заходів експортний потенціал аграрного сектору України може сягати 60-70 млн тонн зернових та 25-30 млн тонн олійних культур на рік, що забезпечить 30+ млрд доларів експортний виторг. Це сприятиме швидкому відновленню економіки після війни.

Отже, попри руйнування, спричинені війною, Україна має значний експортний потенціал у ключових галузях економіки.

Відновивши транспортну інфраструктуру, налагодивши постачання аграрної продукції та забезпечивши розвиток високотехнологічних виробництв, ми здатні щорічно збільшувати обсяг експорту на десятки мільярдів доларів.

Це дозволить залучити в економіку іноземні інвестиції, новітні технології, створити сотні тисяч високооплачуваних робочих місць. А головне — відбудувати зруйноване війною господарство і вивести Україну на передові позиції у світі!

Разом це нам до снаги. Тож об'єднаймося та розпочнемо відродження країни вже сьогодні!