Згідно з опитуванням аналітичного центру кадрового порталу grc.ua, 40,2% компаній зберегли діяльність від початку воєнних дій, ще 8,8% ведуть комерційну діяльність частково в залежності від регіону.
Майже половину з тих, хто повністю припинив свою роботу, складають представники малого бізнесу – компанії до 10 осіб (28,5%) та компанії з кількістю працівників від 10 до 50 осіб (17,8%).
Більш потужний бізнес (компанії понад 500 осіб) складають значну частку тих, хто працює в повному обсязі попри війну в Україні (35%), та працюють частково в залежності від регіону (31,8%).
Компанії намагаються підтримувати своїх співробітників. Найбільш поширеною тенденцією є релокейт сімей співробітників у безпечні регіони України. Про такий вид підтримки повідомили 14,8% опитаних компаній.
20% компаній виплатили одноразову фінансову допомогу до заробітної плати. 14% виплатили всю заробітну плату, попри відсутність роботи.
Вплив війни на малий бізнес також було досліджено у двох нових звітах, оприлюднених Програмою розвитку ООН (ПРООН) та міжнародною аудиторською компанією Pricewaterhouse Coopers Advisory (PwC). Згідно з цими звітами, Україна повинна приділяти більше уваги конкретним потребам мікро, малих та середніх підприємств (ММСП).
В цих умовах багато ММСП були змушені переїхати в більш безпечні райони, тоді як інші були змушені реорганізувати свій бізнес та трансформуватися. Однак сектор ММСП навряд чи повністю відновиться до рівня 2021 року до кінця цього року.
Воєнний час — це період в історії країни, коли держава перебуває в стані війни або під загрозою війни. Воєнний стан визначений національним законодавством і був оголошений в результаті збройної агресії з боку Росії.













