Який бізнес вважається одним з найкращих

Незважаючи на те, що найбільшу кількість підприємств оперують у сфері торгівлі, найбільш актуальним і прибутковим у нинішні дні все ж таки є виробництво.

Виберіть тип продукції

Насамперед необхідно визначити, яку продукцію випускатиме ваше підприємство. Для цього недостатньо просто провести опитування серед населення, оскільки підприємства-виробники майже ніколи не займаються безпосередньо продажем. Для того, щоб визначити, що затребуване в даний момент, необхідно знайти відповідний ринок збуту та налагодити зв'язки з оптовими покупцями або реалізаторами. У таких випадках зазвичай вибирається певна ринкова територія (яка, в принципі, може поширюватися на всю країну або на весь світ, а може не виходити за межі міста чи району. Необхідно проаналізувати попит та пропозицію на даній території. У цьому випадку необхідно ретельно розглянути все виробничі підприємства, що оперують у даному регіоні.При розгляді зазвичай використовують такі фактори: тип продукції, обсяг випуску, ціни, якість продукції, розвиток мережі збуту.У даному випадку допоможе метод індексування.Незважаючи на всю його складність та витрати часу, він є майже стовідсотково ефективним.Сутність цього методу полягає в наступному: зберіть всі можливі дані по підприємствах регіону, і розділіть їх на групи по продукту, що випускається.Далі, складіть по кожній з груп зведені таблиці, що включають чотири перерахованих вище фактори.Тепер необхідно оцінити кожен з них по 100- бальній шкалі Провівши цю операцію, підсумуйте бали д для кожного підприємства. Тепер, підсумуйте бали з кожної галузі. Далі потрібно оцінити попит у регіоні. Для кожної з товарних груп необхідно визначити найбільших споживачів. Так, наприклад, для виробника цегли великими споживачами будуть будівельні компанії, а для ливарного виробництва – ndash; машинобудівні заводи. Оцініть рівень розвитку споживання в регіоні за тією ж 100-бальною шкалою, тільки найвищим показником цього разу буде не 100, а 1. І, нарешті, необхідно підсумувати бали за попит та пропозицію (виробництво та споживання) у кожній товарній групі. Отриманий індекс називається індексом граничного розвитку промисловості. Чим він вищий, тим ближчий розвиток виробництва у цьому секторі підійшов до межі. Отже, найбільш перспективний сектор – там де він найнижчий. Для більшої впевненості можна зробити кілька копій зведених таблиць з даними та попросити інших провести оцінку. Можливий також варіант із експертною оцінкою, але вона в переважній більшості випадків надзвичайно дорога. Слід пам'ятати, що від цієї стадії на 75% залежить успіх вашого підприємства, тому не варто нехтувати ним.

Визначте місце розташування підприємства

Наступний крок – пошук розташування для підприємства. Промислове підприємство зазвичай займає досить велику територію і, крім того, має бути якомога ближчим до джерела сировини. Якщо сировина доступна у вашому регіоні, визначте місця її виробництва (видобування). Далі, визначте місця концентрації найбільших споживачів. Якщо вони віддалені один від одного, позначте всі ці точки на карті і окресліть загальним контуром. Найбільш вигідне місце розташування буде знаходитися приблизно в центрі цього контуру. Уважно огляньте область навколо центру, огляньте населені пункти, що знаходяться поблизу.

Тепер необхідно вирішити, де розмістити підприємство на локальному рівні. Як відомо, у великих містах вільна площа дуже обмежена та й ціни на землю досягають астрономічних сум. Тому існує 3 варіанти: розташувати підприємство на околиці міста, у невеликому містечку чи селищі, або взагалі на відстані від населених пунктів. Розглянемо всі три варіанти.

У першому випадку ціна землі та праці залишиться досить високою, що негативно вплине на розвиток підприємства та ціну продукції. Але позитивним моментом будуть доступність робочої сили та близькість споживачів. Цей варіант підійде, якщо продукція досить громіздка і трудомістка, і у вас немає наміру організовувати проїзд працівників вашого підприємства від місця їх проживання.

Другий варіант забезпечить вам меншу ціну землі та праці, однак, можливо, збільшаться транспортні витрати на перевезення товару, що негативно вплине на попит. Ще один недолік – у цьому випадку буде набагато важче знайти кваліфікованих робітників.

Якщо ж розташувати підприємство за межами населених пунктів, то ціна землі в цьому випадку стане найнижчою, але гостро стануть проблеми транспорту та пошуку споживача. Однак такий варіант є привабливим, якщо є можливість розмістити підприємство в безпосередній близькості від постачальника сировини. Також цей варіант є функціональним, якщо ви вирішили створити підприємство на базі чинного комбінату або якщо ваше виробництво є досить небезпечним або забруднює навколишнє середовище.

Обсяги виробництва

Після визначення розташування необхідно визначити заплановані обсяги виробництва. Насамперед, досліджуйте ціни на ринку. Визначте середню ціну на вашу продукцію та візьміть її як базову. Розрахуйте витрати на виробництво одиниці товару. У них входять: транспортні витрати, вартість сировини, вартість будівель та обладнання, заробітна плата, податки та маркетингові витрати. Різниця між середньою ціною та витратами і буде вашим прибутком. Якщо такий прибуток вас не влаштовує, ви можете підвищити ціну, але робіть це з урахуванням еластичності попиту за ціною. Еластичність розраховується, як Q/P, де Q-зміна попиту, а P – зміна ціни. Якщо еластичність вище 1, то при підвищенні ціни попит падатиме меншими цінами, якщо нижче 1 – то більшими. Відповідно, у першому випадку можливе підвищення цін, а в другому – ndash; небажано.

Визначивши необхідну ціну за одиницю продукції, також розрахуйте скільки грошей у вас залишиться безпосередньо на промислове обладнання. Визначте вартість однієї одиниці обладнання та уточніть її продуктивність. Тепер визначте обсяги максимального виробництва за рік. У вартість продукції обов'язково має увійти вартість обладнання. Якщо ціна вище за отриману вами, необхідно знизити кількість обладнання і, відповідно, випуск продукції, якщо ж нижче, то можлива закупівля обладнання з подальшою постановкою його на резерв, або зменшення темпів виробництва, що сприятливо позначиться на терміні служби обладнання.

Далі йдуть такі етапи, як будівництво, монтаж та запуск. Але розмові про них місце у технічних статтях. Після того, як підприємство почало функціонувати, необхідно вкотре уточнити ціни та обсяги виробництва. Далі слідує набір промислово-виробничого персоналу (ППП) підприємства. І тут гостро постає питання: скільки людей наймати? Який тимчасовий режим затвердити? Відповіддю перше запитання може бути розрахунок простої формули: N = ВП*ТЕ, де ВП – плановий випуск продукції, а ТЕ – час, необхідне випуску однієї одиниці виробленої продукції в годинах (трудомісткість). Щодо режиму часу та змінності можна сказати, що все покаже себе в процесі роботи. Оптимальним є робота у дві зміни (відповідно – подвоїти кількість робітників).

Фонди

У процесі роботи необхідно створювати різні фонди – для виплати зарплати, відрахувань до державного бюджету тощо. З цими фондами немає жодних проблем. Найбільші складнощі виникають під час роботи з амортизаційним фондом. Амортизаційний фонд формується для своєчасної заміни зношеного та/або обладнання, що вийшло з ладу. Зазвичай ставка амортизації для всього підприємства нараховується за формулою (ОПФн+ОПФк)/(ОПФн*Т, де ОПФн – вартість підприємства на початок року, ОПФк – на кінець року, а Т – термін служби обладнання. Отриманий показник – відсоток відрахувань від вартості обладнання до амортизаційного фонду Уважно слідкуйте за амортизаційним фондом, оскільки його величина впливає на вартість продукції та знаходиться під контролем податкової адміністрації.

Всупереч широко поширеній думці, управляти грамотно організованим підприємством досить неважко, і в той же час прибутки можуть досягати великих розмірів. Ваше завдання – зуміти не оступитися на шляху та створити саме таке правильно функціонуюче та налагоджене підприємство.