Банківська система України: виклики та перспективи в умовах війни

24 лютого 2022 року назавжди закарбувався в історії України як день початку повномасштабного військового вторгнення Росії. Ця трагічна дата стала початком безпрецедентного випробування для всіх сфер життя українського суспільства, включаючи й банківську систему.

Українські банки опинилися в епіцентрі подій, що радикально змінили умови їх діяльності. Починаючи з перших днів війни, вони зіткнулися з надзвичайними викликами для своєї ліквідності, стійкості, безперервності роботи.

Масовані ракетні удари Росії по цивільній інфраструктурі, руйнування відділень на сході країни, паніка серед вкладників, відтік депозитів, зростання простроченої заборгованості – це далеко не повний перелік викликів перед банками.

Проте, попри шокові умови воєнного стану, банківська система в цілому витримала удар та забезпечила стабільність фінансового сектору. В статті ми розглянемо основні виклики, з якими зіткнулися банки в умовах війни, та перспективи розвитку галузі на найближчу перспективу.

Вплив війни на ліквідність та платоспроможність українських банків

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило потужні негативні наслідки для ліквідності та фінансової стійкості вітчизняної банківської системи.

Починаючи з перших днів війни, українські банки зіткнулися з безпрецедентним викликом у вигляді масового відпливу депозитів через паніку серед населення. За оцінками НБУ, лише протягом першого тижня повномасштабної війни обсяги зняття готівки громадянами перевищили 100 млрд грн.

Це призвело до різкого скорочення ресурсної бази банків та загрози дефіциту ліквідності. Багато банків були змушені звертатися до НБУ за підтримкою. Регулятор вдався до надзвичайних заходів — масштабної рефінансації банків, спрощення регуляторних норм тощо.

Наступним ударом стало лавиноподібне погіршення якості кредитних портфелів через припинення діяльності великої кількості позичальників на тлі війни. Вже у березні-квітні частка простроченої заборгованості за кредитами зросла в рази.

Щоб уникнути колапсу, НБУ тимчасово пом'якшив вимоги до резервування та класифікації проблемних кредитів. Також уряд ініціював законодавчі зміни, що дозволяють реструктуризувати зобов'язання постраждалих від війни позичальників.

Загалом війна створила екстремальні умови для банківської системи, загрожуючи її стабільності. Проте НБУ та уряд вдалися до радикальних заходів підтримки ліквідності та капіталізації банків, що дозволило уникнути фінансового колапсу. А вже незабаром стан банківської системи почав стабілізуватися та покращуватися. Хоча повне подолання наслідків війни для банків буде тривалим процесом.

Виклики кібербезпеки та фізичної безпеки банківської інфраструктури

Окрім проблем з ліквідністю, українські банки зіткнулися з безпрецедентними викликами у сфері кібербезпеки та захисту фізичної інфраструктури в умовах війни.

По-перше, різко зросла кількість масштабних кібератак на банки з боку російських хакерських груп. Вони мали на меті блокування роботи онлайн-сервісів, знищення даних, порушення конфіденційності інформації. Деякі атаки вдалося відбити завдяки своєчасному реагуванню фахівців з кібербезпеки.

По-друге, через активні бойові дії на Сході та Півдні країни суттєвих руйнувань зазнала фізична інфраструктура багатьох банків — сотні відділень, банкоматів, центрів обробки даних. Це змусило терміново переміщувати ІТ-інфраструктуру в безпечніші регіони, евакуювати персонал.

НБУ посилив вимоги до кіберзахисту банків, швидкого реагування та відновлення роботи після інцидентів. Банки реалізують плани безперервності бізнесу. Проте питання фізичної безпеки персоналу та відділень на лінії фронту залишається надзвичайно гострим.

Отже, війна стала справжнім випробуванням для кіберзахисту та фізичної інфраструктури банків. Але загалом банки продемонстрували здатність оперативно реагувати на інциденти та забезпечувати безперервність критично важливих сервісів для клієнтів. А НБУ ефективно координував роботу з підтримання стійкості системи. Цей досвід стане у пригоді для посилення стійкості банківської системи в майбутньому.

Проблеми з проведенням міжнародних платежів та доступом до світових ринків капіталу

Крім внутрішніх проблем, українські банки зіткнулися з серйозними перешкодами у проведенні міжнародних операцій та доступі до зовнішніх ринків в умовах війни.

Не менш важливою проблемою є ускладнений доступ банків до міжнародних ринків капіталу через репутаційні ризики та обмеження з боку іноземних контрагентів.

Українські банки втратили можливості залучати синдиковане кредитування, проводити випуски єврооблігацій, користуватися інструментами хеджування на світових ринках.

Хоча міжнародні регулятори намагаються сприяти українським банкам, повноцінне повернення на глобальні ринки капіталу можливе лише після завершення активної фази війни.

Державні заходи щодо регулювання та підтримки банківської системи

Важливу роль у подоланні банківської кризи відіграли заходи державних органів з регулювання та підтримки фінансового сектору.

Національний банк оперативно послабив вимоги до обов’язкових резервів, ліквідності та капіталу банків. Також було розширено перелік застав, що приймаються для рефінансування.

Водночас регулятор ухвалив рішення про виведення з ринку проблемного «Сбербанку». А влітку довелося запровадити тимчасову адміністрацію в найбільшому «ПриватБанку» через загрозу втрати ним платоспроможності.

Також банки оперативно долучилися до реалізації урядових програм підтримки бізнесу та населення, таких як «5-7-9%» та «доступні кредити 5-7-9%».

Зміна бізнес-моделей та пріоритетів банків у нових умовах

Попри екстремальні виклики, банківський сектор демонструє здатність ефективно адаптуватися до умов війни. Ключовими пріоритетами для банків є мінімізація ризиків, забезпечення безперебійної роботи систем, збереження ліквідності та безперешкодного доступу клієнтів до коштів.

Активно розвиваються дистанційні канали обслуговування та цифрові сервіси. Зростає роль банків у забезпеченні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Банки намагаються максимально адаптувати умови обслуговування до потреб клієнтів в умовах війни. Це стосується гнучких графіків погашення кредитів, дистанційного обслуговування, переказів без комісії тощо.

Завдяки ефективній координації зусиль між НБУ, урядом, банками та міжнародними партнерами, вдається утримувати ситуацію під контролем та забезпечувати стабільність фінансової системи в умовах війни.

Подолання кризи та відновлення довіри до банків після перемоги вимагатиме об’єднання зусиль усього суспільства. Проте вже зараз українські банки демонструють свою стійкість та здатність ефективно діяти в екстремальних умовах військової агресії.

Це слугує запорукою подолання тимчасових труднощів та відновлення дієздатної банківської системи в майбутньому, після нашої перемоги. Банки України пройшли випробування війною та довели свою спроможність забезпечувати фінансові потреби країни навіть в умовах воєнних загроз.

Окрім викликів, пов'язаних безпосередньо з війною, банківська система України протягом 2022 року стикнулася з низкою інших проблем, які також потребували невідкладного вирішення.

По-перше, через зниження економічної активності та доходів населення спостерігається уповільнення кредитування. Обсяги нових кредитів фізичним особам у гривні скоротилися приблизно на третину. Хоча це компенсуватися активізацією кредитування в іноземній валюті.

По-друге, через інфляцію суттєво зросла вартість фондування для банків. Середня ставка за депозитами фізосіб у гривні збільшилася з 8% на початку року до понад 14% восени. Це змушувало банки підвищувати ставки за кредитами.

По-третє, загострилася конкуренція між банками за клієнтів та ресурси через вимушене скорочення мережі відділень. Особливо гостро це відчули невеликі гравці, які поступово втрачали частки ринку.

По-четверте, посилився регуляторний тиск, оскільки НБУ запровадив низку нових вимог щодо управління ризиками, фінмоніторингу, кіберзахисту. Дотримання цих вимог потребувало додаткових витрат і зусиль з боку банків.

Отже, не зважаючи на воєнні дії та глибоку економічну кризу, банківський сектор України продовжував функціонувати та надавати фінансові послуги. Звичайно, доводилося пристосовуватися до нових реалій. Проте системно важливі банки загалом демонстрували стійкість.

Пріоритетами банків залишалися безперервність роботи, доступність основних сервісів для клієнтів, підтримка ліквідності. Попри обмежені можливості, продовжувалося кредитування економіки та населення.

Банки оперативно розгорнули масштабну гуманітарну допомогу постраждалому населенню. Мільйони гривень було спрямовано на підтримку армії, волонтерів, переселенців.

Фінансові установи намагалися максимально адаптувати умови обслуговування до потреб клієнтів в умовах війни. Це стосувалося гнучких графіків погашення кредитів, дистанційного обслуговування, переказів без комісії тощо.

Особливо важливу роль банки відігравали у забезпеченні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам через механізм «єПідтримка». Без злагодженої співпраці держави та банків надання цієї критично важливої допомоги мільйонам людей було б неможливим.

Також банки оперативно долучилися до реалізації інших урядових програм підтримки бізнесу та населення, таких як «5-7-9%» та «доступні кредити 5-7-9%».

Завдяки співпраці банків і держави, вдалося забезпечити десятки тисяч підприємців дешевими кредитними ресурсами в умовах кризи.

Всупереч колосальним викликам, банківська система України в цілому витримала випробування війною. Завдяки скоординованим зусиллям НБУ, уряду, самих банків та міжнародних партнерів, вдалося уникнути фінансового колапсу та забезпечити стабільність.

Банки продемонстрували здатність ефективно адаптуватися до екстремальних умов, швидко реагувати на загрози, підтримувати безперебійну роботу систем життєзабезпечення економіки. Цей досвід є неоціненний для подальшого розвитку.

Водночас повне подолання наслідків війни та відновлення довіри з боку населення вимагатиме ще багато зусиль. Але вже сьогодні українські банки довели, що за будь-яких випробувань готові самовіддано служити своїй країні та людям. Саме на це покладаються надії мільйонів українців.