Як складна демографічна ситуація вплине на розвиток України, чи буде кому після перемоги відновлювати країну

В 1991 році Україна увійшла у незалежність із населенням чисельністю 51,7 млн осіб. Утім, вже 2030-го, за найбільш оптимістичними підрахунками, в Україні мешкатиме до 35 млн, а за менш райдужними прогнозами - 28-29 млн громадян. Від початку 90-х років спостерігаються значні темпи зменшення населення, проте найбільший спад населення розпочався з 2009 року. Згідно з даними, на початок 2022 року кількість населення України, не враховуючи окуповані території, становила 40 мільйонів 900 тисяч осіб. Важливо зазначити, що останній перепис населення в Україні відбувся у 2001 році. 

Склалась складна демографічна ситуація, але розуміння її важливості та прийняття державою ефективних заходів може сприяти забезпеченню подальшого стабільного розвитку країни. За останні роки Україна стикається з демографічною кризою, коли кількість смертей перевищує кількість народжень. Це призводить до скорочення робочої сили та втрати людського потенціалу. Зменшення населення впливає на споживчу базу країни, зменшуючи попит на товари та послуги. В результаті демографічного спаду знижується економічна активність та ускладнюється загальний розвиток України, породжуючи нові значні виклики та проблеми.

Для повного відновлення нації необхідно, щоб десять жінок народжували щонайменше 22-23 дитини. Однак проблема полягає в тому, що навіть у 2021 році десять жінок народжували лише 11 дітей. Тобто, якщо у 2021 році в Україні на одну жінку народжувалося 1,2 дитини, то рівень народжуваності у 2022 році оцінюють в 0,9 дитини. Втрата молодого покоління може призвести до зменшення людського капіталу країни та затримки у її розвитку. Навіть без спеціальних знань з соціології можна усвідомити, що перед Україною стоїть катастрофічне зниження чисельності населення, внаслідок зменшення темпів народжуваності. За прогнозами експертів, поточний рік стане найменш народжуваним в новітній історії, оскільки десять жінок (за прогнозами) народжуватимуть у середньому лише сім дітей. Причина цьому — боязнь і небажання подружніх пар народжувати більше від двох дітей через важкий матеріальний стан чи власні погляди на життя, а також нестабільне економічне становище. Низький рівень народжуваності може призвести до дефіциту молодої робочої сили та обмеження потенціалу для інновацій та розвитку.

За перші пів року повномасштабної війни чисельність тих, хто живе і працює в Україні, зменшилася на 6, 7 мільйонів громадян, а за прогнозами Ради ЄС, внаслідок війни та залежно від її тривалості населення України може скоротитися на 24 — 34%. Якщо до негативних явищ додати ще той факт, що значна частина чоловіків репродуктивного віку знаходяться на військовій службі, зростання народжуваності навряд чи очікує нас в недалекому майбутньому.

Державна служба статистики оприлюднила інформацію, згідно з якою, серед українських сімей 74% – однодітні, майже чверть – дводітні, і тільки 3% виховують трьох і більше дітей.  Адже, щоб виховати дитину, потрібна міцна матеріальна база, стабільна психіка, базове розуміння того, з чим маєш справу. На жаль, у більшості населення таких передумов немає. 

Фактори, що впливають на демографічну ситуацію в Україні, вирахувати не складно. Це:

• старіння населення;
• низький рівень народжуваності; 
• масова міграція; 
• військова агресія Росії.

Всі ці проблеми можуть мати тривалі наслідки та  стають перешкодами для подальшого розвитку та процвітання України. Наприклад, зменшення робочої сили може призвести до скорочення виробництва та економічного спаду. У спрощеному вигляді цей процес має певну послідовність. 

Отже, робітник, незалежно від місця трудової діяльності, є джерелом поповнення бюджету держави. Сплачуючи податки, працівник пасивно допомагає державі у формуванні бюджетного портфеля, відповідно до якого державою надалі плануються соціальні виплати. Таким чином, кожний робітник, окрім своєї сім'ї, утримує певну кількість пенсіонерів, школярів, студентів або ж інвалідів — тих людей, які з різних причин не здатні створювати матеріальні цінності. 

Масова міграція також має значний вплив на демографічну ситуацію в Україні. Багато громадян країни перетинають її кордони в пошуках кращих економічних умов та можливостей. Це призвело до втрати робочої сили (особливо кваліфікованої), а також до втрати людського потенціалу та інтелектуальних ресурсів. Масова міграція впливає на розподіл робочої сили та може ускладнити розвиток країни після нашої перемоги. Відсутність кваліфікованих кадрів може призвести до дисбалансу в розподілі робочої сили, зокрема до втрати фахівців у ключових галузях, що може ускладнити перебудову економіки та погіршити конкурентоспроможність країни. Швидше за все додому із-за кордону повернеться приблизно четверта частина українських біженців. Вважаючи на той факт, що згідно зі статистичними даними, за кордоном перебувають близько 10 млн українців, попереду нас очікує чергове демографічне потрясіння. 

Внаслідок вимушеної еміграції, якісні характеристики того населення, що залишається, погіршуються. За останнє десятиліття Україна стикається з відтоком населення, коли кількість смертей перевищує кількість народжень. 

Старіння населення є ще одним фактором, який впливає на розвиток країни. Чимало людей середнього, квітучого віку до старості не доживають, а люди похилого віку живуть на межі бідності. Окрім того, старше населення потребує більше медичних та соціальних послуг, що ставить під загрозу стійкість системи охорони здоров’я та соціального забезпечення. Держава вкладає значні ресурси в забезпечення догляду за літнім населенням та задоволення його потреб. При дефіциті кваліфікованих робітників, це створює додатковий фінансовий тиск на державний бюджет та зменшує здатність інвестувати в інші сфери, такі як освіта, інфраструктура та наука.

Нестабільність національної валюти вимагає періодичного перегляду розмірів соціальних виплат, а поповнення бюджету не відповідає потребам. 

До того ж не можна забувати про злочини Російської Федерації. Через військову агресію Росії мільйони українців були змушені залишити свої домівки, десятки тисяч людей загинули від варварських обстрілів. Ми знаємо, що втрати ворога вбитими та полоненими в декілька раз більші, ніж серед наших громадян, але це слабка втіха загиблих не повернути. 

Війна значно поглибила демографічну кризу в Україні. Щоб подолати негативні наслідки війни Україні знадобиться 25 - 40 років.

Влада докладає всіх зусиль, щоб забезпечити нормальне життя своїм маленьким громадянам, при школах будуються бомбосховища, діти вчаться. 

На окупованій частині України діти потерпають від нестачі питної води, ліків, та навіть їжі. Вони не можуть нормально харчуватись, не можуть отримувати повноцінне лікування і навчатися. Діти мерзнуть у напівзруйнованих будинках та відключених від опалення будинках. Більш ніж 11 000 українських дітей депортовано. Станом на 20 листопада загинули 437 дітей, 838 — дістали поранення. 3182 дитини залишилися без батьківського піклування, у 541 дитини загинули батьки або з ними немає зв'язку. Навіть у глибокому тилу діти не можуть знаходитись в цілковитій безпеці — повітряні тривоги лунають по всій території нашої країни. 

Шляхи подолання проблем з демографією

У подоланні складної демографічної ситуації в Україні важливо залучати державні органи, громадські організації, науковців. Завдяки спільній праці та злагоджених зусиль можна забезпечити стійкий розвиток, підвищення якості життя та збереження головного потенціалу України — її населення. На сьогодні, кількість чоловіків 15-19 років – майже вдвічі менша, ніж кількість чоловіків, яким 35-39 років. До того ж дефіцит чоловіків, особливо після 40 років, має цілком обґрунтовані пояснення — війна. Для подолання демографічних викликів та забезпечення стабільного розвитку України необхідно прийняти комплексний підхід та здійснити реформи в різних сферах. Державі потрібно впровадити політику, спрямовану на стимулювання народжуваності та підтримку сімей. Це може включати фінансові пільги для молодих сімей, доступність житла та дитячих садків, покращення умов праці та робочого середовища для жінок. 

Основний акцент потрібно зосередити на жіночій половині наших громадян. Жінка, вагітна або з дитиною, повинна мати стільки можливостей для особистого та суспільного розвитку, щоб народження нового члена нашого суспільства ставав би для породіллі святом. Також важливо інвестувати в освіту та розвиток якості життя, що стимулює здоровий розвиток нового покоління та підтримує його потенціал.

Одним із ключових аспектів є розвиток економіки та створення робочих місць. Для цього необхідно сприяти підприємницькій діяльності, залучати інвестиції, стимулювати інновації та розвивати нові галузі економіки. Такі заходи зможуть забезпечити зростання зайнятості, створення нових робочих місць та зниження рівня економічної міграції. 

Крім того, важливо забезпечити доступність та якість медичних та соціальних послуг для людей похилого віку. 

Державі необхідно вкладати величезні кошти в розвиток системи охорони здоров'я, створенні спеціалізованих центрів та програм піклування про літнє населення. Важливо підтримувати розвиток соціальної інфраструктури, зокрема розбудову закладів догляду та підтримки літніх людей.

Співпраця держави з науковцями та міжнародними та громадськими організаціями

Україна повинна знайти шляхи співпраці з міжнародними організаціями та залучати іноземні інвестиції для розвитку країни. Співпраця з закордонними експертами та отримання зовнішньої підтримки допоможе розв'язувати демографічні проблеми та сприяти подальшому стабільному розвитку країни. Важливо також зміцнити інституції та покращити систему управління для ефективного реагування на демографічні виклики. Розробка та впровадження національної стратегії з демографічного розвитку повинна координуватись з роботою міністерств та інших відомств. 

Крім того, необхідно підтримувати наукові дослідження та аналізувати демографічну ситуацію для постійного оновлення стратегій та політики. Забезпечення доступу до актуальної інформації та проведення моніторингу демографічних змін повинно завершуватись обґрунтованим рішенням та прогнозом. 

Науковці та дослідники також грають важливу роль у розробці науково обґрунтованих стратегій та рекомендацій. Вони проводять дослідження, аналізують дані та тенденції, прогнозують дослідження та розробляють інноваційні рішення. Співпраця між науковими установами, державою та громадськими організаціями дозволяє обмінюватися знаннями та досвідом, а також впроваджувати прогресивні методи подолання демографічної кризи.

Співпраця з громадськими організаціями 

Громадські організації також відіграють важливу роль у подоланні демографічних проблем. Вони можуть стимулювати участь громадськості, збирати дані та проводити дослідження, а також пропонувати інноваційні рішення та проєкти. Необхідно залучати молодь до активної участі в житі суспільства. Громадські організації можуть надавати підтримку сім'ям, пропагувати свідомість батьківства та відповідний підхід до планування сім'ї. Загалом, подолання складної демографічної ситуації в Україні вимагає єдності зусиль всіх державних інституцій.

Держава, громадські організації, науковці та громадянське суспільство мають спільно працювати над розвитком стратегій, політикою впровадження та реалізацією проєктів, спрямованих на стійкий розвиток, підвищення якості життя та збереження потенціалу України. 

Висновки

Подолати складну демографічну ситуацію можна лише спільними зусиллями громадян нашої країни та держави. Саме громадяни є рушійною силою для держави. Без громадян немає країни, а без країни немає громадян.