Інфляція гривні, що відбувається зараз, та, що може бути в майбутньому

Слово "інфляція" походить від латинського inflatio, та означає тривале підвищення загального рівня цін, яке, на жаль, періодично потрясає економіку нашої держави. Для більшості населення, інфляція має вигляд знецінення грошей, внаслідок чого зростає вартість товарів та послуг. Переважна частина людей вважають, що такі процеси виникають внаслідок надмірної грошової емісії з боку держави. Але інфляція - це багатофакторний, багатовимірний та складний соціально - економічний процес, властивий ринковій економіці, яка активно розвивається на теренах нашої країни.

В природі такого явища, як інфляція, тісно пов'язані такі поняття, як взаємодії факторів сфери виробництва і сфери грошового обігу. Незалежно від причин виникнення процесу, інфляція являється своєрідним індикатором економічного та соціального стану в країні.

Постійно закуповуючи певний асортимент товарів, пересічний покупець може помітити, що зростання цін прийняло стійку та відчутну тенденцію. Але ототожнювати цінники з інфляцією, що пов'язана з надмірною роботою державних «грошових станків» - хибна думка.

Дійсно, якщо державою здійснюється емісія грошей (для покриття дефіциту бюджету, або ж на утримання природнього рівня безробіття) - тоді така емісія може бути чинником інфляції. Але додатковий випуск грошей при стійкому зростанні реального обсягу національного виробництва (ВВП), ніяким чином не впливає на інфляційні процеси.

Причиною інфляції стають порушення економічної рівноваги, які можуть бути викликані як внутрішніми, так і зовнішніми факторами.

Зазвичай, окрім інфляції, як суто грошового явища, розглядаються також макроекономічні причини, що призводять до знецінення грошей.

Макроекономічні диспропорції, які виражаються у невідповідності між попитом і пропозицією, тобто між виробництвом і реальним споживанням певних товарів, стають головними чинниками інфляційних процесів.

Якщо брати реальні приклади, то підвищення цін не завжди є показником зростання інфляції. На ціни можуть впливати цілком природні періодичні зміни цін на окремі товари і послуги, на ціни впливають циклічні та сезонні коливаня виробництва, тощо. Значний вплив на формування цін мають погіршення умов видобутку паливно-сировинних ресурсів, стихійні лиха і т. ін.

Наочним прикладом, який на жаль торкнувся нашої Вітчизни, стала військова агресія РФ. Всі фактори, які наведені вище, знайшли своє відображення в світлі подій, що відбуваються нині.

Внаслідок варварських бомбардувань знищені численні виробництва, значна кількість населення стало безробітним. Про значне погіршення умов видобутку сировинних ресурсів навіть немає сенсу говорити, і щоб контролювати економічні процеси, НБУ вимушений робити грошові емісії.

Отже, всі передумови для зростання інфляції, а відповідно і цін, присутні. До чинних факторів слід додати зростання імпорту, оскільки вітчизняне виробництво не в змозі забезпечити попит населення на окремі групи продукції. Буде корисно знати, що рівень імпорту в споживчих товарах України досягає 50%, а в інвестиційних – 80%.

Як багатофакторне явище, інфляція може набувати різноманітних форм.

Зокрема, найчастіше інфляція проявляється в таких формах:

• відкрита інфляція (її розвиток не стримується та неконтролюється ніким);
• повзуча інфляція (природний процес незначного зростання цін на товари);
• помірна інфляція (не вважається критичним процесом, і зростає в межах 2-5% на рік);
• галопуюча інфляція (зростання цін на 10-100% щорічно, спостерігається спад виробництва та розбалансування економічної рівноваги);
• гіперінфляція - найбільш важка форма процесу, під час якого ціни зростають на 1-2 % щодня або сягають 1000% на рік.

Зважаючи на такі дані, кожен має змогу визначити, в якій мірі зростає інфляція в нашій країні.

Проте, перед тим як робити висновки, слід знати ще про одну форму інфляції - очікувана інфляція. Саме вона характеризується тим, що її можна спрогнозувати на будь-який період, та утримувати завдяки антиінфляційним діям уряду. Держава робить все можливе, щоб не допустити неконтрольованої інфляції, що обов'язково приведе до гіперінфляції. Наслідки таких процесів ми вже пережили в кінці дев'яностих, коли українська валюта (купон), знецінювалась щодня. На той час, інфляційні процеси досягли максимального рівня - стагфляції, коли на фоні зменшення виробництва одночасно зростали рівень цін і безробіття.

Основними соціально-економічними наслідками інфляції є перерозподіл майна і доходів групами населення, падіння рівня життя народу та зниження ефективності функціонування національної економіки. Саме тоді відбувались процеси перерозподілу майна, неймовірного зростання доходів невеликої частки населення на фоні загального падіння рівня життя народу та зниження ефективності функціонування національної економіки, що не контролювалась тогочасним урядом.

Прискорення розвитку процесів інфляції в Україні, змусили уряд країни шукати ефективних важелів впливу на економічний стан держави.

Головною надією залишається центральний банк України, що намагається мінімізувати рівень інфляції. Головною перепоною на шляху монетарної політики та підняття ключової процентної ставки стає нерозвинена ринкова економіка країни, що тільки-но почала діяти напередодні російського вторгнення.

Україна, на жаль, відноситься до країн з низькими та середніми доходами, що зумовлює складнощі при впровадженні будь якого монетарного режиму, включаючи режим інфляційного таргетування.

Що означає термін «інфляційне таргетування»?

При введенні режиму інфляційного таргетування державою публічно оголошується кількісні цілі з інфляції, та доводяться до загального відома зобов'язання НБУ досягти цих цілей упродовж визначеного періоду.

Під час дії інфляційного таргетування, вирішуючи питання грошово-кредитної політики, центральний банк країни оперує з процентними ставками, орієнтуючись розрахунками прогнозів інфляції.

Для проведення інфляційного таргетування потрібно провести певні етапи підготовки. Першим етапом, зазвичай, є створення технічних передумов, проєктування макроекономічних моделей, розробка квартальних прогнозних циклів. Слідуючий етап - створення інституційних передумов, забезпеченя незалежністі Національного банку, надання НБУ повного карт - бланшу на використання усіх доступних інструментів для досягнення своєї цілі, усунення фіскального домінування, зміна процесу ухвалення рішень з монетарної політики. І тільки після цього розпочинається третій етап інфляційного таргетування - впровадження всіх ключових елементів розробленої програми. Щоб допомогти НБУ проводити монетарну політику більш витончено, урядом прийнято Закон України «Про Національний банк України» так і «Основні засади грошово-кредитної політики».

Розрахувати рівень інфляції за умов військової агресії доволі складно. Кожен день приносить зміни у політичному та економічному житті суспільства, що іноді кардинально змінює всі розрахунки. Національний банк, оперуючи розмірами процентної ставки, гнучко її змінює, проводячи політику «дорогих грошей», підвищуючи процентну ставку, якщо прогнозована інфляція знаходиться вище цільового рівня. В разі нижчого (в порівнянні з прогнозованим) показником інфляції, відбувається зворотній процес - зниження процентної ставки, починається період «дешевих грошей».

Таким чином, постійно змінюючи ставки за своїми операціями з банками, НБУ має змогу впливати на угоди між банками на грошовому ринку , а відповідно і регулювати вартість короткострокових кредитних коштів. Впливаючи на фінансовий ринок, центральний банк безпосередньо керує процентними ставками по кредитним та депозитним операціям, регулюючи при цьому обмінний курс гривні та ціни інших фінансових активів.

Виважені зміни процентних ставок впливають на загальні макроекономічні показники, в тому числі і на ВВП та інфляцію, маючи назву «механізм монетарної трансмісії». Успіх проведення монітарної політики безпосередньо залежить від прозорості всього процесу, тому необхідно надати повну інформацію населенню та провести роз'яснювальну роботу серед громадян.

Оприлюднена Дорожня карта з переходу до інфляційного таргетування, де без жодних доповнень визначені напрями дій НБУ з метою створення всіх необхідних умов для успішного функціонування режиму інфляційного таргетування. Дорожня карта інфляційного таргетування містить пояснення всіх кроків щодо забезпечення ефективної координації з Радою НБУ, урядовими інституціями, МВФ та Держстатом України.

Тільки повна обізнаность та розуміння громадськістю монетарної політики центрального банку гарантуватиме успішне проведення всіх етапів грошово - кредитної політики Національного банку.

Вже на сьогодні маємо позитивні результати по відновленню економіки та зниження рівня інфляції.

Згідно щоквартального інфляційного звіту НБУ, жорстка монетарна політика на тлі зниження світової інфляції призвела до зростання вітчизняного ВВП на 2%, при цьому рівень інфляції почав сповільнюватись (до 14%). Національний банк запевняє, що економіку країни очікує відновлення, а інфляція знижуватиметься на всьому прогнозному горизонті.

Перше півріччя поточного року показало реальне зниження інфляційного процесу, але друге півріччя обіцяє темпи зростання споживчих цін на тому ж рівні, особливо, якщо брати до уваги очікуване повернення податків на паливо. Послідовна та виважена монітарна політика НБУ дає змогу запевнити населення, що прогнозований рівень інфляції на 2024 рік сповільниться до 9,6%. Жорсткі умови монетарної політики дали змогу зберегти курсову стійкість, у тому числі на етапі пом'якшення валютних обмежень, прогнозуючи при цьому зростання ВВП у 2023 році – з маржинальних 0,3% до 2,0%.

НБУ передбачає прискорення зростання економіки до 4,3% та 6,4% у 2024 та 2025 роках. Приборкання інфляції дозволить знизити рівень безробіття в Україні - до 18,3% у 2023 році, до 16,5% та 14,7% у 2024 та 2025 роках. Звичайно, рівень безробіття буде перевищувати довоєнний рівень, проте не буде критичним.

Щодо заробітної плати, НБУ планує зростання номінальних зарплат двозначними темпами відразу після повного відкриття кордонів, налагодження бізнесу та зниженні безпекових ризиків. Цього року, незважаючи на надскладне фінансове становище, помірне зростання зарплати на 3,7% носить оптимістичний характер.

Міжнародна фінансова допомога

Цьогорічний дефіцит національного бюджету, внаслідок військової агресії РФ, розшириться до понад 26% ВВП. Цілком зрозуміло, що без міжнародної фінансової допомоги Україні не втриматись. 2022 року державний бюджет України поповнився 1 491 млрд грн. Майже половину цієї суми склала безоплатна міжнародна допомога у вигляді грантів. У поточному році ми вже отримали фінансування в розмірі 1 600 млрд грн ($38 млрд), з яких 46% видатків буде профінансовано коштом міжнародної допомоги. Загалом, відповідно до прогнозів МВФ, Україні знадобляться приблизно $3 – 5 млрд зовнішнього фінансування на місяць.

Міжнародна фінансова допомога має цільове призначення, і спрямовується виключно на фінансування соціальних виплат та функціонування держави. Саме завдяки міжнародній допомозі уряд зміг продовжити свою роботу та виплатив пенсіонерам та бюджетникам пенсії та зарплати. Військові витрати фінансуються за рахунок податків, позик, доходів від приватизації та інших надходжень до бюджету.

Висновок Україна протистоїть надзвичайно сильному ворогові. Росія, з населенням в декілька раз більшим, ніж у Україні, та з ВВП більшим у 14 разів, ймовірно окупувала б ще більше наших територій, якби не своєчасна допомога МВФ. Ми не самі у цьому жорстокому протистоянні, і наш народ щиро вдячний за допомогу Європейському Союзу. У нас з'явилась надія, що ми зможемо подолати інфляцію, а в нашій Перемозі сумнівів не було і не буде в жодній ситуації.