Зернова угода: важливість українського зерна у світі

1481
Зернова угода: важливість українського зерна у світі

Україна є однією з провідних країн-експортерів кукурудзи, пшениці та ячменю. Це допомагає задовольняти потреби інших країн у продовольстві, зокрема в умовах погіршення врожайності або інших обмежень в аграрному секторі. 

Загалом, українське збіжжя відіграє важливу роль на світовому аграрному ринку, забезпечуючи якісну продукцію для різних країн та впливаючи на глобальні тенденції аграрії. Після повномасштабного вторгнення Росії  в Україну експорт зерна став практично неможливий, адже країна-агресор заблокувала будь-які підходи до українських портів, а деякі з них взагалі окупувала.  Саме тому, Україна була змушена була украсти зернову угоду.

Як працює дана угода

У липні 2022 року була підписана Зернова угода строком на 4 місяці, а саме – 120 днів.

Посередниками цієї угоди виступили ООН та Туреччина. На той час українська влада вказала, що в українських портах зберігається близько 22 мільйони тонн зерна. Україна не взаємодіяла напряму з Росією, але обидві держави уклали угоди з Організацією Об’єднаних Націй та Туреччиною.

Використовуючи три порти – Одеський, Чорноморський та Південний, українські аграрії розпочали вивозити зернові вироби через «зерновий коридор», який умовно окреслювався довжиною в триста десять миль (морських) й завширшки в три морських милі.

У Стамбулі був створений Спільний координаційний центр, що проводив свою роботу спільно з Турецьким Національним університетом оборони й перевіряв судна, що виходили з морських портів України. Представники усіх сторін даної угоди брали участь у цьому процесі.

Україна неодноразово обвинувачувала спостерігачів з Росії в тому, що вони навмисно затягували перевірку документів суден, для штучного утворення черги та затримки експорту збіжжя.

Крім того, Київ наполягав на включенні до Зернової угоди транзит з портів Миколаєва, щоб збільшити об'єми експорт.

Угода була продовжена не раз: на 120 днів у листопаді й пізніше два рази по 60 днів. Росія у жовтні вкотре на короткий час призупинила свою участь після атак на російські військові кораблі у Севастополі, але пізніше повернулася до угоди. Навіть під час цього інциденту, завдяки підтримці Туреччини та ООН, експорт зерна продовжувався.

Реалізація Зернової угоди призвела до зростання авторитету Туреччини серед африканських країн, що максимально зазнали шкоди від оточення російськими військами портів в Україні. Результатом блокади стало збільшення цін на зернові культури й добрива.

Після чого, декілька президентів африканських країн побували на інавгурації Ердогана цього року, що свідчило про підвищення впливу Туреччини.

Результат угоди

Як зауважує ООН, завдяки зерновій угоді Україна змогла вивезти зі своїх портів близько 32,9 млн т. зернової продукції, в тому числі: кукурудзи –  17 млн тонн, пшениці – 9 млн т. та практично по 2 млн т. соняшникової олії та соєвого шроту.  

Підбив підсумки й Світовий банк, згідно з якими, близько 44% українського експорту припало на постачання до країн, що мають високий рівень доходу; 37% – були країни, що мають дохід вище середнього; 17% – це країни з доходом нижче середнього, й тільки 3% – це ті держави, що мають низький дохід. Більша частина експорту зерна розділилася між трьома країнами, а саме: Китай – 24%, Іспанія – 18% й 10% припало на Туреччину.

Зернова угода стала також й поштовхом до створення гуманітарної продовольчої програми Grain from Ukraine, дотримуючись якої Україна змогла експортувати зерно до країн Азії та Африки. Знаючи, що саме в цьому регіоні значна частина населення балансує на межі голоду, постачання збіжжя відбувалося коштом українських партнерів. За даними ООН, більше як 250 тисяч тонн українського зерна було переправлено до Ефіопії та Ємену, 130 тисяч тонн отримав Афганістан й більше ніж 50 – Сомалі.   

Поновлення експорту зерна позитивно позначилося на українській економіці, що дало змогу збільшити валютні прибутки.  До того ж як відмітили в ООН, світові ціни на зернові продукти зменшилися на 23%, в порівнянні з показниками березня 2022 року. 

Війна в Україні торкнулася й інших країн, це підтвердили цей та попередній роки. Блокування українського зерна створило передумови для створення штучного голоду. 

ООН підтвердило, що продовольством з України харчувалося більше ніж 400 млн людей у світі, а це становить не мало й не багато – 10% від тих культур, що продають. Дуже важливим воно є саме для країни з Південної Азії, Африки й Близького Сходу. 

Український аграрний сектор

Вже доволі тривалий час експорт українського зерна в Європу приносить чималий дохід в бюджет держави. Через аномальну спеку, в результаті чого сталася серйозна засуха, ринок Європи  у 2022 році мав велику потребу зерна з України. Кукурудза, соєвий та соняшниковий шрот є найбільш популярними, основними культурами, які постійно потребує Європа. Через війну обсяг експорту значно зріс, в порівнянні з 2021 роком: із 8 млн тонн до 11,32 млн тонн у 2022 році зріс експорт української кукурудзи; із 0,96 млн тонн до 2,05 млн тонн у 2022 році збільшилися постачання соняшникової олії; до 1,4 млн тонн прогресував експорт соняшникового шроту у 2023. 

Як можна побачити, українське продовольство має доволі значний попит на світовому ринку. Разом з тим, український уряд розуміє, про важливість співпраці України та Європи. Тому слід впевнитися в тому, що у сусідніх державах аграрії відчувають захищеність з боку свого уряду й експорт українського зерна не принесе їм збитків.  

podsolnuhi.jpg

Українське зерно підтримує світову безпеку продовольства 

Від експорту українського зерна вигоду отримала не тільки вітчизняна економіка, але й імпортери.

До прикладу, найвідданіший партнер України – Польща, торік експортувала набагато більше продуктів, як зазвичай. Минулого року її експорт молочних та м’ясних виробів збільшився до 37%. А все це завдячуючи зерну, що вдалося вивезти з України, тим самим посиливши конкурентоспроможність виробників у Польщі. 

Завдяки експорту зерна з України, мали заробіток й трейдери, логісти й звісно ж порти, з яких відходили судна з продовольством. Таким чином, багато компаній заробили чималі гроші на цьому й змогли сплачувати податки у своїх країнах. 

Українське зерно – це міцна ланка в ланцюгу, що забезпечує продовольство у всьому світі. Адже завдяки нашій країні вдається швидко доправити або ж поповнити продукцією країни, що саме на цей час потребують певні продукти.

Україна – європейська зернова комора 

Україну доволі часто називають європейською зерновою коморою. Підтвердженням цьому є опубліковані у 2022 році дані ООН, що підтверджували лідерство України в експорті соняшникової олії (приблизно 45%від загального світового експорту), умовну  бронзу отримало  виробництво української кукурудзи, ячменю й рапсу. Стосовно експорту пшениці, то у 2021 році Україна увійшла в топ-10, посівши шосте місце у світі.

Завдяки тогорічному експорту зерна з України, окремі країни отримали залежність від українського зерна. Світова програма продовольства оприлюднила інформацію про те, що Сомалі, Пакистан, Джибуті, Ліван, Еритрея та Мавританія за допомогою зерна з України задовольнили половину своїх потреб пшениці. 

А от для країн Близького Сходу, Африки та Південної Азії українське зерно залишається взагалі незамінним. Ця відчутна залежність світового ринку від нашого зерна говорить про те, що якщо у даному ланцюгу експорту продовольства станеться якийсь збій, то це приведе за собою доволі серйозні наслідки для даних країн.

Наприклад, якщо з українських портів не зможуть вивезти, приміром, 20 млн тонн зерна, то замінити його не буде чим. Все, тому що, якщо експортували пшеницю з Канади в Африку, то це буде занадто дорого.

В які країни постачають зерно з України?

В період з березня минулого року по лютий 2023-го Україна експортувала близько 55 880 043 т. зерна. З серпня 2022 року по квітень цього року у топ-10 імпортерів українського продовольства стали наступні країни: Іспанія, Китай, Туреччина, Італія, Нідерланди, Єгипет, Ізраїль, Португалія, Бангладеш. 

Близько 65% пшениці, що експортувалася з України була відправлена країнам, що нині розвиваються, таку інформацію опублікувало ООН.

До 24 лютого 2022 року, ніхто не переймався думками про те, куди ж та звідки експортувалося зерно та які  країни тримають в безпеці світове продовольство.  І ось, як з'ясувалося, зерно з України є надважливою частиною всього механізму, що стримує голод в багатьох країнах, що розвиваються. 

Через російську агресію, голодними могли залишитися сотні мільйонів людей по усьому світі, адже у 2022 році в українських портах РФ заблокувала більше, ніж 20 млн тонн зерна, що готувалося до експорту.

Та подолавши неймовірні складнощі, що виникли перед українською владою, ми змогли розблокувати шляхи експорту й відновити безпеку для світового продовольства.

zernova-ugoda.jpg

Важливість експорту вітчизняного зерна для України

Експорт зерна є важливою складовою господарського розвитку України та має значний вплив на якість життя громадян країни. 

Ось деякі ключові аспекти важливості експорту зерна з України в інші країни:

  • Економічний внесок 

Зернові культури, такі як пшениця, кукурудза, ячмінь, є основною складовою аграрної сфери України. Експорт зерна генерує великі доходи для країни та сприяє зростанню ВВП. Це допомагає зміцнити економічну стабільність та покращити фінансову ситуацію країни.

  • Збільшення робочих місць

Зерновий сектор забезпечує працевлаштування великої кількості людей, особливо в сільських районах. Це сприяє зменшенню безробіття та міграції населення з сільської місцевості в міста.

  • Залучення інвестицій

Розвиток зернового сектора спонукає інвесторів вкладати кошти в сільське господарство, технології та інфраструктуру. Це сприяє покращенню виробничих процесів, підвищенню якості продукції та підвищенню конкурентоспроможності на міжнародному ринку.

  • Міжнародна співпраця 

Експорт зерна сприяє поглибленню та зміцненню міжнародних відносин та співпраці з іншими країнами. Україна стає важливим гравцем на світовому аграрному ринку, що дозволяє підтримувати позитивні відносини з іншими країнами та розширювати географію торгівлі.

  • Диверсифікація економіки

Залежність від одного виду економічної діяльності може бути ризикованою для країни. Розвиток зернового сектора дозволяє Україні диверсифікувати свою економіку, зменшити ризики та створити більш стійку систему до зовнішніх впливів.

  • Посилення інновацій

Розвиток експорту зерна спонукає до впровадження новітніх агротехнологій, підвищення якості виробництва та ефективності сільськогосподарських процесів.

Загалом, експорт зерна з України є ключовим чинником господарського розвитку країни, що сприяє зміцненню економічної стабільності, залученню інвестицій, створенню робочих місць та підвищенню міжнародного впливу.

Висновки 

Важливість експорту українського зерна для світового ринку

Експорт зерна з України має велике значення для світового ринку з кількох причин. Україна є однією з провідних країн-виробників зернових культур, таких як пшениця, кукурудза, ячмінь та інші. Великі обсяги виробництва дають можливість забезпечувати значні кількості продукції для експорту. Українські аграрії вирощують різноманітні види зернових, що дозволяє задовольнити потреби різних країн з різними вимогами щодо якості та їх видів. Україна має вигідне географічне положення, яке сприяє ефективному транспортуванню продукції до різних регіонів світу.

Наше вітчизняне зерно часто має конкурентоспроможні ціни на світовому ринку. Це дозволяє іншим країнам отримувати якісну продукцію за вигідними цінами. Зерно є важливою складовою харчового ланцюга, тому стабільні постачання з України допомагають уникнути глобальних дефіцитів харчів. Воно є основною складовою для виробництва хліба, кормів для тварин, а також інших харчових продуктів і промислових товарів. Світовий попит на ці продукти постійно зростає. Його експорт  сприяє залученню валютних коштів до економіки України та підтримує зайнятість в аграрному секторі. Збільшення обсягів експорту зерна може стимулювати розвиток транспортної та зернової інфраструктури в країні.

Отже, експорт зерна з України є важливим фактором для забезпечення глобального харчового ланцюга, забезпечення потреб світового ринку та підтримки економічного розвитку країни.

Теги: Бізнес
Коментарі (0)