Як український бізнес адаптується до нових умов під час війни?

Повномасштабне вторгнення Росії стало небаченим викликом для українського бізнесу. Війна кардинально змінила умови функціонування компаній в усіх сферах. Щоб вижити в цих екстремальних обставинах, український бізнес мав швидко адаптуватися до нової реальності.

І компанії всіх розмірів та галузей продемонстрували виняткову гнучкість та динамізм. Вони оперативно перепрофілювали виробництва, перемістили активи у безпечніші регіони, знайшли нові канали збуту продукції та опанували інноваційні бізнес-моделі.

Держава також запровадила низку заходів для підтримки та порятунку українського бізнесу в умовах війни. Загалом це дозволило вистояти найважчому удару та закласти підвалини для відновлення економіки після нашої перемоги.

У цій статті детально розглянемо, як саме українські компанії адаптувалися до роботи в нових екстремальних умовах воєнного часу. Їх досвід є унікальним прикладом живучості та гнучкості бізнесу в обличчі найсерйозніших випробувань.

Перепрофілювання виробництв на випуск продукції для потреб армії та населення

Повномасштабне вторгнення Росії кардинально змінило умови функціонування бізнесу в Україні. Багато компаній були змушені швидко перепрофілювати виробництво для задоволення нагальних потреб армії та населення в умовах війни.

Особливо гостро постала потреба у військовій формі, бронежилетах, касках та іншому захисному спорядженні. Низка швейних фабрик оперативно налагодили масовий випуск уніформи та бронежилетів для ЗСУ. Також було розгорнуто виробництво інших речей найпершої потреби: power bank, фільтрів для води, сухих сніданків тощо.

Компанії легкої промисловості переорієнтувалися на пошив маскувальних сіток, камуфляжу та іншого військового спорядження. Підприємства харчової промисловості наростили обсяги випуску консервів, сухарів, медикаментів тривалого зберігання.

Багато фармацевтичних компаній розширили виробництво важливих ліків, засобів для донорства крові, засобів для дезінфекції. Компанії, що випускали алкогольну продукцію, стали виготовляти антисептики.

Таке швидке перепрофілювання дозволило наситити ринок найбільш потрібними товарами в умовах бойових дій та задовольнити критичні потреби українців.

Перенесення виробництв та офісів у безпечніші регіони України

Ще одним важливим напрямом адаптації бізнесу стало перенесення виробничих потужностей та офісів компаній із зон активних бойових дій у більш безпечні регіони України.

Багато підприємств з південних та східних областей були фізично зруйновані внаслідок обстрілів та бомбардувань. Інші опинилися на тимчасово окупованих територіях. Це змусило компанії терміново переносити виробничі потужності та офіси в західні регіони.

Так, низка великих заводів з Харкова, Запоріжжя, Миколаєва були частково або повністю демонтовані та перевезені до Львова, Івано-Франківська, Чернівців.

IT компанії та аутсорсингові центри масово переносили офіси з Харкова та Одеси до Києва, Львова, Тернополя, Чернівців. Багато компаній відкривали офіси у Львові одночасно з діючими у Києві.

Загалом переміщення бізнесу на захід України дозволило зберегти робочі місця, уникнути розриву ланцюжків постачання та логістики, продовжити виробництво в умовах війни.

Переміщення виробничих потужностей у безпечніші регіони вимагало від компаній колосальних зусиль. Адже потрібно було в короткі терміни демонтувати та перевезти важке обладнання, знову його встановити та запустити виробництво в нових умовах.

Одним з яскравих прикладів є перенесення заводів харківського виробника сільгосптехніки «УПЕК». Під обстріли потрапили декілька основних цехів компанії. Було прийнято рішення терміново демонтувати найбільш цінне обладнання та організувати виробництво у Львові.

Протягом березня-квітня 2022 року інженери «УПЕК» розібрали верстати, преси, лінії зварювання та інше устаткування вагою сотні тонн. Великогабаритне обладнання доставлялося вантажівками та залізницею до нової виробничої бази у Львівській області.

Вже до літа 80% виробничих потужностей було заново змонтовано та запущено в дію. Це дозволило «УПЕК» відновити постачання сільськогосподарської техніки фермерам західних регіонів України. Така швидка адаптація та перенесення виробництва врятувало компанію від банкрутства та зберегло сотні робочих місць.

Схожі виклики довелося долати й IT-компаніям, які масово рятували свої офіси з небезпечних міст на сході Україні.

Такі приклади свідчать, що український бізнес виявив неабияку мобільність та стійкість, адаптуючись до умов війни. Завдяки самовідданості та взаєморозумінню команд, компаніям вдалося досить швидко перемістити виробництва та офіси у безпечніші регіони.

Звичайно, такі радикальні зміни вимагали величезних зусиль та ресурсів. Проте компанії діяли швидко та помірковано, усвідомлюючи важливість свого внеску для перемоги України у війні з російським окупантом. Їх досвід є цінним прикладом для бізнесу будь-якої країни.

Перехід на нові канали продажу та логістики для збереження бізнесу

В умовах руйнування транспортної інфраструктури та складнощів з логістикою, українські компанії були змушені шукати нові канали збуту продукції та доставляння товарів, щоб зберегти бізнес.

По-перше, суттєво зросла роль онлайн-торгівлі. Багато ритейлерів, які раніше працювали лише в офлайн, запустили інтернет-магазини та почали розвивати кур’єрські доставляння. Мережі побутової техніки та електроніки оперативно створили власні інтернет-платформи для продажу товарів онлайн з доставлянням.

Продуктові супермаркети також долучились до онлайн-торгівлі, що дозволило багатьом українцям робити необхідні покупки в умовах воєнного стану. Загалом попит на інтернет-магазини суттєво зріс, що вимагало масштабування їх потужностей.

По-друге, компанії активно налагоджували логістичні маршрути через кордон з ЄС для експорту своєї продукції. Оскільки традиційні шляхи через порти Одеси та Маріуполя були перервані, експортери шукали альтернативи.

Зокрема, великі аграрні компанії налагодили відвантаження зерна автомобільним транспортом до портів Румунії. Кондитерська корпорація Roshen знайшла можливості для експорту своєї продукції залізницею через Польщу та Словаччину. ІТ-компанії та аутсорсери повністю перевели роботу з клієнтами на онлайн, що дозволило безперебійно надавати послуги за кордон.

По-третє, для внутрішніх постачань слід було шукати альтернативи залізничним та автомобільним шляхам, пошкодженим внаслідок бойових дій. Наприклад, використовувати річковий транспорт. Компанія «Нібулон» налагодила перевезення вантажів річкою Дунай та далі Дніпром до західних регіонів.

Також активно стали використовувати залізничне сполучення через Європу для транспортування товарів. Коли було зруйновано залізничний міст через Дніпро, доводилося організовувати складні logistics-схеми для обходу пошкоджених ділянок.

Загалом українські компанії продемонстрували здатність швидко адаптувати логістику та знаходити ефективні способи доставлення своєї продукції клієнтам в екстремальних умовах війни.

Їм доводилося вирішувати цілий комплекс проблем:

• Пошук нових надійних перевізників, оскільки багато звичних логістичних компаній припинили роботу.
• Відновлення пошкодженого рухомого складу — вантажівок, вагонів, барж.
• Узгодження нових митних процедур при експорті та імпорті через країни ЄС.
• Забезпечення збереження вантажів, охорони складів у зоні бойових дій.
• Розв'язання проблеми нестачі палива для вантажівок через руйнування нафтобаз та логістичних ланцюжків.

Наперекір колосальним труднощам, багатьом компаніям вдалося налагодити більш-менш безперебійну логістику та зберегти можливості для відвантаження своєї продукції. Це стало запорукою виживання українського бізнесу та промисловості в умовах війни. Досвід вітчизняних підприємств заслуговує на вивчення та поширення.

Державна допомога та підтримка українського бізнесу

Важливу роль в адаптації українських компаній до нових умов відіграли заходи державної підтримки бізнесу.

Для підтримки ліквідності НБУ надає кредитні канікули бізнесу та запровадив рефінансування банків під 0%. Це дозволило компаніям оптимізувати грошові потоки та витрати на обслуговування кредитів. Понад 20 тисяч суб'єктів бізнесу скористатися кредитними канікулами на загальну суму близько 60 млрд гривень.

Для збереження зайнятості було запущено програму компенсації зарплат працівникам простоюючи підприємств. Нею скористались понад 300 тисяч роботодавців та було збережено робочі місця для 1 млн українців.

Для збереження робочих місць у малому та середньому бізнесі надавались гранти по 6000 грн на одного працівника. Грантами скористались понад 300 тисяч суб’єктів МСП, що дозволило зберегти 2 млн робочих місць.

Аграрії та фермери отримали масштабну підтримку у вигляді пільгових кредитів та компенсації відсоткових ставок на загальну суму понад 30 млрд грн. Ці кошти пішли на посівну кампанію та закупівлю техніки.

Для ІТ-галузі було впроваджено спрощене оподаткування та зниження ставки ЄСВ до 15% (для стартапів до 5%). Це дозволило підтримати конкурентоспроможність ІТ-сектору.

Експортери отримали спрощений доступ до виторгу в іноземній валюті та компенсацію логістичних витрат у розмірі 15 млрд грн. Це сприяло швидкій переорієнтації експорту.

Окремі галузі промисловості зокрема ВПК отримали масштабну пряму підтримку у розмірі понад 10 млрд грн на стабілізацію виробництва та закупівлю продукції для потреб армії.

Загалом ці заходи держави дозволили зберегти тисячі суб’єктів бізнесу та мільйони робочих місць в кризовий період. Вони заклали основу для відновлення економіки після перемоги. Проте експерти наголошують на потребі більш системної стратегії розвитку економіки на воєнний час.

Отже, повномасштабне вторгнення Росії поставило український бізнес перед необхідністю терміново адаптуватися до надзвичайно складних умов війни. Проте компанії продемонстрували виняткову гнучкість та здатність до трансформації.

Виробництва були швидко переорієнтовані на нагальні потреби армії та населення. Підприємства переміщені у безпечніші регіони. Знайдені нові канали збуту та логістики. Продукти та послуги адаптовані до реалій воєнного часу.

Завдяки виваженій державній підтримці, український бізнес зумів вистояти та продовжує працювати задля перемоги. Цей винятковий приклад гнучкості та життєстійкості закладає міцний фундамент для відродження економіки після нашої перемоги над російським агресором.