Початок руйнівної війни проти нашої держави став для української банківської системи жорстоким випробуванням. Однак розрахунок ворога на те, що економіка України впаде до рівня середньовіччя, не виправдався.
У перші дні війни, уряд і НБУ спільними зусиллями стабілізували фінансову систему. Щоб протистояти неконтрольованій інфляції, було прийнято своєчасні та продумані рішення, зокрема, було підвищено облікову ставку, зафіксовано офіційний курс гривні, Національним банком було введено обмеження щодо розрахункових операцій в іноземній валюті. Холоднокровно та без паніки, банки в найкоротші терміни пристосувалися до нових умов ведення бізнесу — вони відкрили новий фронт, фінансовий. Успіхи у протистоянні ворогові цьому фронті безперечні і очевидні. Національна банківська система витримала перші нищівні удари, і стабільність і прогнозованість роботи фінансових установ не піддаються сумніву.
Розуміючи, що попереду на нас чекають складні часи, банкіри намагаються зосередити достатню кількість ресурсів, щоб залишатися працювати на ринку. бути в змозі гарантувати своїм клієнтам надійне збереження їх заощаджень та швидке проведення розрахунків. Потужно набирає обертів практика розвитку інструментів віддаленої взаємодії, у яких поступово зменшується кількість традиційних відділень, відвідуваних клієнтами реалізації розрахункових операцій, більший розвиток набирає дистанційне обслуговування фінансових операцій, що у умовах війни забезпечує додатковий захист вкладників. За час бойових дій кількість відділень банків суттєво знизилася, значна частина з них розгромлена та розграбована. Переймаючись своїми вкладниками, частина банків запровадила практику мобільних офісів, що надають послуги населенню в повному обсязі, переміщаючись при цьому по звільнених територіях.












