Як змінився рівень доходів населення та які очікування громадян щодо подальшого фінансового становища?

Війна, що розпочалася понад півтора року тому, крім жертв та руйнувань принесла численні проблеми, що постійно виникають перед громадянами України, впливаючи на всі аспекти життя, в тому числі та на фінансовий.

Національний банк України, роблячи щоквартальний економічний прогноз, постійно контролювати фінансовий ринок країни, та публікує його згодом в Інфляційному звіті. Інформація таких звітів цікавить, в першу чергу, фахівців, але на сьогодні вона стала актуальною і для пересічних громадян. З метою запобігати негативним наслідкам військових катаклізмів, НАБУ та CBR провели чергове дослідження Mass Active, що мало форму анонімного опитування. В рамках проведеного дослідження з'ясовувались рівні працевлаштування та прибутків  українців, вивчались питання користування послугами фінансових установ, зокрема кредитами. Було опитано мешканці міст, з населенням понад 50 тис. осіб. Онлайн - опитування (CAWI), як найбільш об'єктивне, проводилось серед громадян 18 - 60 років, тобто основного прошарку дієздатного населення України. Крім онлайн - опитування, було також проведено інтерв'ю серед зовнішніх переселенців, і на питання відповіли 152 респондентів. 

На основі таких досліджень, в порівнянні з попередніми даними, з'явились можливості відстежити певні зміни у суспільстві, пов'язані з економічними питаннями. 

Зайнятість, доходи, економія 

Військові дії, і як їх неминучий наслідок - руйнування промислових об'єктів та масова міграція робочої сили, призвели до втрати роботи сотень тисяч громадян України. Безробіття має свої причини, що впливають на її збільшення та пониження. За даними НБУ, під кінець 2022 року внутрішній ринок праці став поступово відновлюватися. Але цьому відновленню знову завадили російські війська - після масових руйнувань об'єктів енергетичної інфраструктури, рівень безробіття знову зріс. Нещодавні терористичні акти РФ, підрив Каховської ГЕС суттєво вплинули на рівень безробіття в агропромисловому комплексі всієї правобережної частини України. 

За даними НБУ, на сьогодні кількість безробітних збільшилась з 9,8% до 25,8%. Це зумовлено зниження активності бізнесу в умовах високих економічних ризиків, зниження розмірів заробітної плати, зростанням інфляції та інших чинників. Нині, шукачів робочих місць значно більше, ніж запропонованих вакансій. Що стало характерним - це кількість працівник в офлайн та онлайн-режимах (59% та 22% відповідно). Такі показники теж тісно пов'язані з військовими діями. Близько 19% опитаних мають змішаний графік роботи, працюючи кілька днів в офісі, кілька днів — з дому. Серед опитуваних громадян більше ніж 52% шукали роботу понад трьох місяців, і ці пошуки не завжди закінчувались отриманням роботи по основній кваліфікації.

За статистичними даними, 75% українців забезпечені роботою. 

Загальні показники мають такий вигляд: 

• 9% українців втратили роботу й знаходяться в активному пошуку;
• 5% не працюють і не шукають;
• 26% не мають роботи, оскільки ще проходять навчання, або вже на пенсії. 

Прогнози НБУ досить обнадійливі, зокрема очікується зниження рівня безробіття та зростання реальних доходів українців. Масштабна відбудова України вимагатиме величезну кількість робочих місць, а збереження високого рівня бюджетної підтримки дозволить збільшити доходи населення. 

Доходи громадян країни під час війни

Розглядаючи питання доходів українців, слід зазначити, що у понад 40% населення їх рівень знизився від початку агресії РФ. За даними, опублікованими в «Економічна правда» 12 червня, 31% опитуваних вказали на значне зменшення заробітної плати, 9% відповіли, що їх дохід знизився, але несуттєво. Та попри те, 15% респондентів підтвердили незмінність своїх доходів, а 5% опитаних навіть вказали на підвищення зарплатні. На 5% підвищилась кількість працівників, що отримують сьогодні свій основний прибуток з українських компаній, а ось серед переселенців за кордоном зросла частка доходів від заробітної плати в іноземних компаніях - з 31% до 42%. Різниця в доходах призвела до вагомої різниці в кількості громадян, які мають заборгованості по  позикам. Внутрішні позичальники мають 36% невиплачених кредитів, серед зовнішніх переселенців цей показник становить 20%. 

2022 рік став роком іноземних грантів та кредитів, що склали загальну суму у 31,1 млрд доларів США. Однак, нестабільні та нерегулярні виплати та незадовільні об'єми фінансувань зашкодили виконанню державного бюджету. 

У 2023 році, станом на 7 червня, до України надійшло 19, 7 млрд дол. іноземних коштів. Також, у червні Україна має отримати другий транш кредиту від МВФ розміром 900 млн дол. Отже, фінансова допомога від закордонних країн не зменшується, навпаки, спостерігається тенденція до зростання надходження коштів.

США та ЄС заявляють, що одним із їхніх пріоритетів є надання фінансової допомоги Україні у 2023 році вчасними та стабільними виплатами. Такий позитивний розвиток подій дозволив НБУ у своєму інфляційному звіті прогнозувати зростання реального ВВП на 2,0% за підсумками 2023 року.

Користування фінансовими послугами 

У період воєнного стану умови надання фінансових послуг значно змінилися. Враховуючи всі обставини, що вплинули на громадян під час російської агресії, НБУ своїм розпорядженням порекомендував банкам переглянути умови своєї співпраці з клієнтами. Результатом нововведень стало впровадження кредитних канікул за кредитними покупками, не враховування банками несплати кредиту та їх прострочення, скасування нарахувань пені та штрафів, якщо причиною несплати стала російська агресія. Тобто, з'явилася така послуга, як відтермінування здійснення платежів за кредитом під час дії воєнного стану в країні. 

Є новації і в обслуговуванні кредитних карток. Сьогодні термін дії особистої картки, якщо він спливає, можна продовжити за особистим запитом, або ж банк зробить це автоматично. Абсолютно всі банки переглядають свої тарифи по наданню послуг населенню, в сторону їх зменшення або ж повного скасування. Це стосується таких популярних фінансових операцій, як: 

• переказ коштів;
• платежі на допомогу армії; 
• комісії за користування картками; 
• зняття готівки в Україні та за кордоном; 
• комісії за користування картками; 
• обслуговування карток та рахунків для фізичних осіб та підприємців.

Переоцінка вартості фінансових інструментів у травні 2023 року зменшилась загалом на 26,8 млн дол. США, але уряд готує ще ряд новацій для полегшення життя своїх громадян. Купівля іноземної валюти, як і раніше заборонена (заборона діє з 24 лютого 2022 року), і дозволена тільки в відділеннях банку, що перебувають під реальною загрозою окупації російськими військами. Взагалі, за розпорядженням НБУ, на територіях, що знаходяться під загрозою окупації, зняті всі обмеження по зняттю готівки в будь-якій валюті. 

Виходячи з реалій воєнного стану, у випадку відсутності банкоматів, банки вирішили проблему отримання готівки в будь-якому торговому центрі, що працює з платіжними картками, в аптеках або на АЗС. Достатньо розрахуватись за покупку платіжною карткою, і попередити при цьому касира, що ви маєте потребу в готівці. Касир зніме з картки та видасть з каси суму від 500 до 6000 гривень. 

НБУ продовжує процес видачі ліцензій на надання фінансових платіжних послуг установам, які здатні запропонувати своїм клієнтам найбільш привабливі умови відкриття рахунку. Для подальшого вдосконалення рівня користування фінансовими послугами та подальшого стимулювання розвитку платіжної інфраструктури для здійснення безготівкових операцій, розробляються певні програми, зокрема: 

• створюються умови для розвитку віддалених каналів продажу фінансових послуг (відкриття рахунків дистанційним способом);
• забезпечення інформаційної обізнаності населення щодо фінансових послуг та продуктів;
• затверджуються заходи щодо захисту прав споживачів фінансових послуг (вкладників та інвесторів);
• розробляються нові важелі регулювання ринкової поведінки учасників фінансового сектору.

Забезпечення прозорості інформації щодо фінансових послуг та продуктів 

Захист вкладників та інвесторів

Відповідно до вимог нового Закону України «Про платіжні послуги», 8 червня 2023 року НБУ включив до Реєстру платіжної інфраструктури дві нові платіжні установи - ТОВ "ФК ФІН ПЕЙ" та ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ". Отримавши ліцензії, ці фінансові установи розпочали роботу по наданню платіжних послуг. Плани щодо користування фінансовими послугами. Українці, які відносно недавно почали активно використовувати електронні платіжні системи, почали досліджувати різні способи збереження та примноження своїх вкладів. Серед внутрішніх та зовнішніх переселенців, пенетрація (кількість придбаного товару/загальний обсяг закупівель × 100%) користувачів платіжних карток становить 92-93%, що вказує на високу популярність безготівкових розрахунків. Крім того, клієнти банків почали цікавитися інвестиціями, як варіантом накопичення (7% клієнтів), та почали вкладати кошти у державні цінні папери (4% клієнтів).

Міністерство фінансів України, НБУ та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку виконують плідну роботу по втіленню державної Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року. Вирішуючи питання про відкриття кредитного рахунку, українці навчились обирати банки з найвигіднішими для себе розмірами відсоткової ставки та прозорими умовами кредитування. На те, що рівень довіри до вітчизняних банківських установ зростає, свідчать висновки результатів опитування серед 12000 українців з різних регіонів країни та за її межами. Кількість потенційних клієнтів, які планують відкрити строковий депозит, зріс на 6%, ощадний рахунок - на 5%, при цьому відкриття ощадного рахунку більш популярний серед внутрішніх переселенців – 10%. Як зазвичай, в опитуванні були питання, актуальність яких не змінюється роками.

Це очікування покращення матеріального становища та прогнозування валютного курсу. Що стосується матеріального становища, процент українців, які розраховують на покращення індексу свого матеріального становища, на жаль, невеликий, та складає 20% від загальної кількості опитаних.

61% наших громадян вважають, що матеріальний стан їхніх сімей не покращиться, і навіть погіршиться. Песимістичні настрої переважають на сході України. Цілком зрозуміло, що впливає на такі настрої наших краянин - війна та негаразди, пов'язані з ними.

Ще один показник, який хвилює населення - курс валют. Такі хвилювання теж мають логічне пояснення: адже ціни на всі необхідні для життя матеріали, прив'язані до курсу долара чи євро. Відповідно, коливання курсу валют впливає на стан дохідності, обезціненню гривні, подорожчанню харчові продукти, що в кінцевому підсумку впливає на загальне матеріальне становище громадян. Звичайно, головним чинником нестабільності валютного ринку - військова агресія РФ, але частково на курс впливають сезонні коливання. Результати опитування показали, до половини (48% респондентів) не вірять в стабільність гривні, та очікують подорожчання валюти.

Але це занадто песимістичні прогнози. За даними НБУ, станом на 1 червня 2023 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили 37 311,3 млн дол. США, та тільки за травень зросли на 4%. Такого обсягу міжнародних резервів наша країна не досягала понад 12 років. Такі показники дають надію, що скакання курсу валют вдасться стабілізувати, а в поєднанні з успішними діями ВСУ - звільнити наші землі та розпочати роботу по економічному розвитку країни. 

До уваги!

Розглядаючи основні тенденції користування українцями послугами фінансового сектору, ми використовували статистичні дані та результати опитувань, що змальовують нагальні потреби громадян у контексті банківських послуг і їхніх фінансових звичок саме на сьогодні. Уважний читач помітить, що майже всі причини нинішнього важкого стану мають за основний чинник війну. Отже, роблячи висновок, потрібно розуміти, що тільки знищивши кровожерливого агресора та звільнивши рідну землю, українці почнуть рухатись вперед, до свого прекрасного та світлого майбуття.