Як війна вплинула на ринок мікрокредитів?

Підлий напад російського агресора на нашу суверенну державу, породив жахливі наслідки, що торкнулись всіх сфер життя населення України. Якщо новини про постійні обстріли та звістки про смерть мирних жителів можуть торкнутися не всіх, то негаразди в економіці та падіння рівня життя не обмине жодну людину.

Війна нанесла фінансовому ринку країни страшний удар, що викликав постійний ріст цін, породив інфляцію, став причиною збіднення основної частини мирних жителів.

Відійшовши від шоку перших днів війни, налагодивши роботу фінансових установ в режимі воєнного стану, уряд країни спільно з НБУ почав вживати заходів з надання допомоги людям, що потерпають від наслідків військових катаклізмів.

Маючи намір полегшити життя своїм вкладникам, банки та фінансові установи почали надавати клієнтам послуги з надання позик та кредитів. Ще до початку війни банками України активно практикувалось надання грошової допомоги громадянам для придбання житла, необхідної техніки, розв'язання життєвих проблем. Поняття того, що «гроші — це кров економіки» стало доволі успішно працювати на розвиток нашої країни. В період військових дій це поняття не втратило свого значення, воно актуальне і сьогодні.

Щоб ця «кров» постійно обновлялась та циркулювала по системі пораненої української економіки, владою було ухвалено десятки своєчасних рішень, що послабили фіскальний тиск, надало бізнесу та клієнтам банків більше можливостей доступу до кредитних операцій. Але, всупереч прийнятим рішенням, відновлення всіх роздрібних програм кредитування, маркетингові заходи, кредитний портфель з надання послуг фізичним особам невпинно зменшується. Банки все частіше списують позики як безнадійно заборговані, ніж видають нові кредити.

Звичайно, війна внесла свої корективи в процес кредитування, адже багато потенційних позичальників втратили житло, роботу, постійний дохід. Такі чинники призвели до різкого скорочення обсягів кредитування населення. Фінансові компанії більш прискіпливо стали перевіряти платоспроможності своїх клієнтів, аналізуючи їх фінансовий стан, все частіше відмовляючи в наданні мікрокредитів.

Як показує практика, мікрокредити ще до війни належали до найдорожчих видів позик. Високі ставки по мікрокредитах з початком військових дій не знизились, а в деяких випадках навіть підвищувались. Аналізуючи різні джерела інформації, за останні пів року відсотки за мікрокредитами тільки зростали, і виросли на 10-15% річних.

Разом з тим, офіційні цифри кажуть про те, що на другому році війни кількість договорів на мікрокредитування зменшилася у 12 разів, у порівнянні з показниками мікрокредитів минулого року. Але боятись мікрокредитування не слід, адже, як показав час, користування таким видом позики, при відповідальному відношенні приносить тільки задоволення. Потрібно тільки суворо дотримуватися графіка боргових виплат, намагаючись оплатити борг достроково — і ніяких проблем з переплатами!

Та попри це, Нацбанк України, захищаючи права споживачів, розпочав боротьбу за зниження відсотків по мікрокредитах, маючи намір знизити їх майже втричі. Питання по мікрокредитним компаніям розглядалось на найвищому рівні, до Верховної Ради навіть було надіслано пропозицію відносно змін до Закону «Про споживче кредитування», пропонувалось ввести додаткові штрафи, щоб мати важелі покарання порушників чинних розпоряджень Нацбанку. Бажаючи вплинути на кредитний ринок, НБУ має намір обмежити максимальну денну ставку по мікрокредитах до 0,8%. Зараз на ринку середня ставка — 2-2,5%.

Мікрофінансовий ринок, своєю чергою дав пояснення, які чинники вплинули на підняття ставок. Одним з головних чинників було визначено саме Нацбанк, який підняв облікову ставку з 10% до 25% річних, внаслідок чого підвищилась вартість гривневого ресурсу. Різке зростання ризиків та збільшення неповернень кредитів змусили фінансові компанії захищати свої інтереси шляхом підвищення ставок. Мікрокредитування розраховане на невеликий проміжок часу, і оперативно допомагає людям фінансово в скрутних ситуаціях. Дисципліноване і вчасне погашення кредиту не стане тягарем навіть при великих відсотках.

Чи стали українці брати більше позик?

Якщо бути об'єктивним, то від початку війни споживчий попит суттєво впав, і це стосується не тільки мікрокредитів, але кредитного ринку взагалі. Війна породжує невизначеність, а невизначеність мотивує до заощаджень грошей, тим паче, що значна кількість населення втратила постійну роботу. За даними макроекономічного огляду НБУ, близько 36% людей, що втратили роботу, досі не знайшли постійного місця праці. Беручи до уваги, що постійне місце роботи є одним з головних чинників при ухваленні рішення з кредитування, така кількість тимчасово непрацюючих не можуть взяти кредит.

Якщо взяти до уваги, що близько 10 млн українців вимушено виїхали за кордон, число потенційних позичальників ще більш знизилось.

При тому, що вартість грошей у воєнний час дуже зросла, виросли ставки за кредитами, вимоги до позичальників стали більш жорсткими. Всі ці чинники привели до того, що попит на кредити, в порівнянні з довоєнним періодом, впав майже вдвічі, і не перевищує 40% від попередніх років. Реальна видача кредитів видає ще менші показники. Таким чином, на ринку мікрокредитування, що динамічно розвивався до початку війни, після її початку ситуація значно погіршилась.

Як часто люди перестали повертати гроші вчасно, чому так відбувається?

Війна відчутно вплинула на платоспроможність більшої частини населення України. Втрата роботи, житла, переміщення в більш безпечні райони країни значною мірою понизило здатність громадян обслуговувати борги по кредитах. Процент прострочених кредитів (non-performing loans або NPL) став стрімко зростати відразу після початку бойових дій, і досягнув відмітки в майже 37% від виданих позик.

Згідно з оцінками НБУ, після війни нас чекає хвиля гучних банкрутств, оскільки частка прострочених кредитів може сягнути 60%. Якщо взяти до уваги, що простроченими вважаються кредити, які не виплачуються понад 90 днів, то прогнозуємий процент NPL може бути ще більшим, адже війна закінчиться не завтра. Звичайно, в нашій перемозі не сумнівається ніхто, але час невпинно спливає, і кількість NPL теж. Прострочені кредити — не тільки наслідки війни, але й результат безвідповідальності окремих позичальників. Адже давно відомо, що будь-який кредит комфортний, якщо виплати по ньому не перевищують 20% щомісячного доходу позичальника. Але часто буває, що набираючи кредити, позичальник заганяє сам себе в боргову яму, намагаючись сплачувати по зобов'язаннях понад 40% від доходу.

Несвоєчасна виплата боргових зобов'язань та порушення графіків обов'язкових платежів, доволі часто виникає через причину елементарної фінансової необізнаності позичальника. Для того, щоб сплата кредиту не стала проблемною, необхідно провести нескладні розрахунки. Отже, рішення про взяття кредиту дійсно доречне, якщо щомісячний платіж по борговому зобов'язанню не перевищувати 20%, при цьому ціна придбаного товару еквівалентна максимум 4 заробітним платам позичальника. І ще один, дуже важливий нюанс — буде чудово, якщо перед оформленням кредиту буде створена фінансова «подушка безпеки». При таких нескладних чинниках, виплата кредиту пройде без зайвих ускладнень. Крім того, потенційним позичальникам доречно звернути увагу на ефективну ставку кредитування. Для всіх видів кредитування цей параметр стандартний, і за ним доволі нескладно порівнювати реальну вартість кредиту. Отже, при прийнятті рішення щодо кредиту цілком достатньо самокритично оцінити свій дохід та можливості витрачати його. Переоцінка своїх фінансових можливостей приведе до проблем з виплатами по позиці в майбутньому.

Коли послуги мікрокредитних компаній можуть дійсно більше допомогти, ніж нашкодити?

Популярність мікрокредитування ніколи не зменшується. Звичайно, величезні проценти по позиці відлякує певну частину позичальників, але дисципліновані клієнти користуються мікрокредитами неодноразово, і без будь-яких ускладнень. Доступність та простота отримання кредиту на невеликий (2-3 тижні) строк, дозволяють позичати відносно невеликі суми саме тоді, коли вони необхідні. Недарма мікрокредити назвали в народі «кредитами до зарплати». Тим паче, що в умовах зростаючої інфляції, гривнева позика для купівлі цінного майна — цілком виважене рішення.

Сьогодні десятки компаній пропонують свої послуги з кредитування. Кожна з компаній пропонує свої унікальні умови для користувачів, це стосується й нарахування процентів. Більшість позичальників користуються послугами компаній, які пропонують кредити під відсотки, що не перевищують 100%. Суми позик стабільно невеликі, і повернення запозичених коштів не викликає утруднень.Існування компаній, що надають мікрокредити, здається сильно дратує НБУ. Нацбанк постійно звертає увагу на цей сегмент небанківських послуг, критикуючи кредиторів за високі процентні ставки, погані перевірки кредитоспроможності клієнтів, роботу з окремими верствами населення.

Ексдиректор компанії Dinero Ілля Веселий, в одному зі своїх інтерв'ю доволі зрозуміло пояснив причини великих процентних ставок, за які НБУ намагається карати кредитні компанії.

- «Адже нікого не дивує, що вартість подобової оренди квартири завжди в рази більша помісячної оплати» — сказав він — «Так чому НБУ хвилюють позики під 100%, на 2-3 неділі, в той самий час коли банки встановлюють 50% річних по своїх кредитах?»

Але в НБУ вважають, компанії по мікропозикам проводять кредитування «по спіралі». Тобто, чим більше проблемних кредитів, тим дорожчими стають нові кредити, і їх кількість невпинно зростає. В НБУ вважають, що для компаній «нормою» є рівень неповернених кредитів в 60–70%.

- «Це маніпуляції» — каже засновник MyCredit Роман Катеринчик, — «проблемний портфель не перевищує 15%»

Звичайно, проблемні кредити час від часу з'являються, і причиною цього стали війна та обмеженням на примусове стягнення заборгованості.

Беручи до уваги перебіг подій на банківському ринку України за останній рік, можна з впевненістю стверджувати, що простота та доступність мікрокредитування дозволить цьому виду послуг зайняти одне з головних місць на повоєнному ринку банківської справи. Тому, всупереч на всі негаразди, пов'язані з військовими діями, в Україні постійно зростає кількість компаній, які надають послуги з мікрокредитування, споживачам пропонуються нові, привабливі та вигідні умови співпраці. Ринок мікрокредитування завжди відрізнявся від інших видів позик, і свою популярність та перспективність підтвердив навіть під час війни.

Увага! Рішення про доцільність кредиту приймається позичальником особисто. Позика для здійснення певних дій — вигідний та доступний банківський інструмент, і правильне його використання принесе тільки задоволення.

Безвідповідальне оформлення кредиту може доволі сильно вплинути на подальше життя не тільки позичальника, а іноді і його сім'ї. Але й демонізувати його не слід – при грамотному підході позика є зручним підґрунтям для задоволення нагальних потреб громадян.

Надія на те, що війна все спише — примарна, і приймаючи рішення про запозичення грошей, слід завжди пам'ятати про можливі наслідки.